Знаєте, чого бракує сучасному вчителю? Ми багато спілкувалися з педагогами, перш ніж зрозуміти: справа в НАТХНЕННІ.
Ви, напевно, чули фразу “їх з’їв побут” – так кажуть, коли в сім’ї починаються негаразди. Аналогічна ситуація з освітянами. Тут “побут” – це паперова робота, невисокі заробітні платні, висока нервова напруженість… Навіть найзавзятіші втрачають натхнення. Де ж його віднайти?
Відповідь ховається в явищі “слеш-кар’єри” – поєднанні двох (і більше) професій, які можна вказувати через слеш – скісну лінію. Ми більше звикли до дефісу: педагог-організатор, перукар-колорист, секретар-референт… А як щодо педагог / програміст? Педагог / кінолог? Педагог / мистецтвознавець?
Ми вирішили зібрати щонайменше 100 історій про педагогів з усієї країни, які черпають сили для вчителювання поза межами школи. Тож оголошуємо OPEN CALL #нетількивчитель!
А ми вже готові поділитися 5-ма першими історіями – від Андрія Олійника, Анни Чернявської, Олександра Черкаса, Оксани Хомич і Галини Сищук.
ІСТОРІЯ ПЕРША #нетількивчитель
https://nus.org.ua/view/5-istorij-pro-vchyteliv-yaki-ne-tilky-vchyteli/
В початковій школі дитина може досить успішно вчитися, орієнтуючись на оцінку вчителя або думку батьків. Якщо домінуючим мотивом у цьому віці у більшості дітей є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетним для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то в старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність. На перший план виходить прагнення бути кращим або хоча б не гіршим за інших. Звичайно, і такі мотиви мають місце, але вони не повинні бути основними, визначальними в навчальній діяльності дитини. Такі мотиви мають відігравати вторинні, допоміжні ролі, надаючи шкільному життю учня яскравості, привабливості. Умовою успішного навчання все ж є мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення своїх знань, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів.