Максимчук Лариса Миколаївна, вчитель біології
Рівненського навчально-виховного комплексу «Колегіум»

Дидактичні матеріали базуються на інтеграції біології і елементів народної творчості. Інтегративно-діяльнісний підхід до структури навчальних карток забезпечує формування наступних ключових компетентностей у учнів:
• спілкування державною та іноземними мовами;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна і громадянська компетентності;
• обізнаність і самовираження у сфері культури,
• екологічну грамотність і здорове життя.

Структура. Дидактичні картки побудовані таким чином, щоб і учню, і вчителю було зручно працювати. В правому верхньому кутку картки зазначено біологічну дисципліну і тему під час якої доцільно застосовувати завдання. Далі учневі пропонується пригадати відому казку. Для активізації цього процесу наводиться актуальний уривок і ілюстрація. Нижче йдуть запитання, на які учень має надати відповіді. Короткі відповіді, які розташовані в кінці картки, варто відокремити від основної частини. Вони полегшать вчителю роботу під час перевірки.
Результативність. Завдяки тому, що досить складні біологічні завдання засновані на сюжетах народних казок, досягається вирішення відразу декількох проблем у ході навчального процесу:
1) активізується пізнавальна діяльність учнів, особливо гуманітарного складу розуму, адже тема літератури їм близька;
2) вирішення біологічних задач на основі народної творчості формує позитивні моменти, покращує настрій, адже учні занурюються у той прекрасний, безхмарний період дитинства, коли батьки розповідали їм казки. А це завжди асоціюється з яскравими, радісними емоційними реакціями, викликає глибинні приємні відчуття.
3) разом з тим, підвищується відповідальність і власна самооцінка, тому що учень, занурившись у проблему, може допомогти казковому герою у вирішенні складних життєвих ситуацій.
4) Розвивається логічне мислення. Підліток починає розуміти всю глибину народних творів, по-новому осмислює мову алегорій, бачить, що за простотою викладення матеріалу казки криються глибокі знання законів розвитку Всесвіту і суспільства.
Якщо розглядати фізіологічний аспект, то можна відмітити, що в результаті роботи над завданням, у учнів відбувається інтенсивна взаємодія обох півкуль головного мозку.
Ось чому проблема «нецікавості», «мотивації» у дітей автоматично відпадає. Діти у захваті намагаються допомогти улюбленим казковим героям, дізнатися: «А що буде, якщо…». Але для розв’язання завдання необхідні ґрунтовні знання з біології, і учні мимоволі, підсвідомо, починають вивчати «сухі» біологічні закони і закономірності, шукати в біологічній літературі відповіді на питання. Мотивація різко підвищується.
Таким чином, використовуючи на різних етапах уроку пропоновані нижче завдання, ми досягаємо:
• Підвищення мотивації вивчення біології;
• Вчимо застосовувати знання на практиці;
• Активізуємо пізнавальну діяльність учнів;
• Розвиваємо логічне мислення;
• Виховуємо почуття власної гідності, відповідальності;
• Вчимо бути доброзичливими, допомагати іншим;
• Формуємо ціннісне ставлення до скарбниці народної творчості;
• Задіюємо метапредметні зв’язки;
• Активізуємо роботу обох півкуль і у такий спосіб здійснюємо формування цілісного, синтетичного мислення.
Рекомендації до використання. Завдання пропонується використовувати на різних етапах уроку, а саме під час актуалізації, мотивації, закріплення, повторення, поглиблення навчального матеріалу з біології. Враховуючи потенціал класів і окремих учнів вчитель має можливість ускладнити завдання карток самостійно, або запропонувати зробити це самим учням. Адже фантастичність казкових ознак (наприклад: картки №2, №4) дає можливість розглянути більш складніші процеси успадкування щодо як кількості ознак, так і їх розташування у хромосомах.

Презентація “Біологія в казці”