Помилка
Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 

Міністерство освіти і науки України
Рівненська Мала академія наук учнівської молоді
Туменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


Відділення: біології, екології, хімії, аграрних наук і наук про людину

Секція: фундаментальна екологія

Вплив пестицидів на навколишнє середовище



Науково дослідницька робота
Дерачиця Дмитра Андрійовича
учня 11 класу
Туменьської зош І-ІІІ ступенів
Дубровицького району
Рівненської області


Науковий керівник
Богельська  Алла Йосипівна
вчитель біології,
спеціаліст вищої категорії,
вчитель-методист


Тумень - 2010

 

ЗМІСТ

І. Вступ…………………………………………………………….…..3
ІІ. Основна частина…………………………………………………5
2.1.    Характеристика пестицидів…………………………….……5
2.1.1.    Поняття про пестициди…………………………………….…5
2.1.2.    Класифікація……………………………………………..…… 5
2.1.2.1.    Виробнича……………………………………………………5
2.1.2.2.    Хімічна…………………………………………………….....6
2.1.2.3.    Гігієнічна…………………………………………………...10
2.1.3.    Санітарно-епідеміологічний нагляд пестицидів……...…11
2.1.4.     Шляхи застосування……………………………………..…12
2.2.    Значення пестицидів……………………………………...…14
2.2.1.    Вплив пестицидів на довкілля………………………….…..14
2.2.2.     Успіхи та невдачі використання…………………………..15
ІІІ. Експериментальна частина……………………………….…17
3.1. Пестициди для захисту посівів цукрового буряка…….….17
3.2. Сучасний стан використання пестицидів……………...….20
3.3. Профілактика інтоксикації пестицидами………………. ..21
3.4. Пам’ятка користувачам……………………………………. .23
ІV. Висновки………………………………………………………..26
Список використаної літератури…………………………….….28
Додатки………………………………………………………………29

 

Вступ

       Основними засобами боротьби з бур’янами, як відомо, є пестициди. Це хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі. Дослідження показують, що в посівах кукурудзи майже 30 видів бур’янів, раніше чутливих до гербіцидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиленого обробітку посіву кукурудзи гербіцидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, включаючи щурів, нечутливих до пестицидів. Хімічний метод захисту рослин простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров’ю людини. Основними причинами виникнення отруєнь в побуті є використання препаратів, не дозволених до застосування населенням, проведення робіт із застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування: дози препаратів, кратність обробок, умов застосування тощо, проведення робіт з порушенням вимог техніки безпеки при використанні пестицидів і агрохімікатів. Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину.
       Актуальність теми полягає в тому, що зараз люди дуже широко застосовують пестициди та агрохімікати при вирощуванні сільськогосподарських продуктів з метою підвищення врожайності рослин та захисту їх від шкідників, знищення бур’янів.  Але мало хто задумується над тим, яку шкоду це приносить довкіллю та здоров’ю людини і як правильно ними користуватися.
       Гіпотеза: всі пестициди нешкідливі і їх можна застосовувати в великих кількостях для отримання хороших врожаїв і полегшення роботи при догляду за рослинами.
       МЕТА: довести вплив пестицидів на навколишнє середовище і їх шкідливе значення при неправильному використанні.
Тому ми поставили перед собою завдання дослідити:
1) Що таке пестициди, для чого вони використовуються?
2) Яке їх значення та шляхи застосування?
3) Як впливає використання пестицидів на довкілля?
4) Сучасний стан використання пестицидів на прикладі посівів цукрового буряка.
5) Скласти пам’ятку користувачам та поради щодо профілактики інтоксикації пестицидами.
       ОБ’ЄКТ дослідження: пестициди, отрутохімікати, успіхи та невдачі їх використання
       ПРЕДМЕТ дослідження: рослинність Туменської сільської ради та приватного підприємства « Україна», для вирощування якої застосовуються пестициди.
       Дослідження почалось в 2008 році.

 

 

І. Основна частина

2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕСТИЦИДІВ
2.1.1. Поняття про пестициди

       Пестициди – це хімічні речовини, що застосовуються у сільському господарстві для боротьби з хворобами вирощуваних культур, різноманітними шкідниками. А також сприяють знищенню бур’янів.
Нині в сільському господарстві використовуються сотні хімічних речовин, які випускають у вигляді емульсій, порошків, дуетів, паст тощо.
       Особливості пестицидів порівняно з хімічними речовинами іншого призначення полягають у неминучості їх циркуляції в біосфері протягом тривалого часу. Крім того, слід відзначити, що отрутохімікати – це хімічні речовини, які застосовуються для знищення живого і , отже, є потенційно небезпечним для всього живого, в тому числі і для людини, зокрема, під час обробки рослин пестицидами створюються концентрації, які сприяють не тільки знищенню шкідників, але й можуть бути небезпечними для людини, проте зменшувати їх не можна, тому що не будуть знищені шкідники. Зрештою необхідно зауважити, що контакт  широких мас населення з пестицидами у зв’язку з їх циркуляцією в зовнішньому середовищі триває ще і внаслідок їх наявності в продуктах.
       Існує декілька класифікацій пестицидів. До найпоширеніших прийнято відносити виробничу, хімічну та гігієнічну.

2.1.2.1. Виробнича
     Згідно з виробничою класифікацією( або за призначенням) пестициди поділяють на: інсектициди (для боротьби зі шкідливими комахами), бактерициди (для боротьби з бактеріями), фунгіциди (для боротьби з грибком), зооциди (для боротьби з гризунами), десиканти (для підсушування рослин), акарициди ( для боротьби з кліщами), гербіциди (для боротьби з бур’яном), дефоліанти (для знищення листя), лімбациди (для боротьби з молюсками), нематоциди (для боротьби з кільчастими хробаками), репеленти (для відлякування комах) тощо.
     Багато препаратів мають комбіновану дію, наприклад інсектицид ДДЦ знищує й комах, і нематод, і гризунів.    

2.1.2.2. Хімічна
      Основними характеристиками отрутохімікатів є їхні леткість, здатність проникати крізь шкіру, нагромаджуватися, розкладатися і виводитися з організму. Промисловість виробляє переважно 7 груп отрутохімікатів: хлорорганічних, фосфорорганічних, ртутьорганічних, карбомати, нітрофеноли, специфічні гербіциди та мідієвмісні фунгіциди.
      Відповідно до хімічної класифікації (або за походженням) пестициди поділяються на хлорорганічні, фосфорорганічні, ртутьорганічні, похідні оцтової і масляної кислот та органолу, ціаністі сполуки, препарати кальцію, миш’яку та сірки, алкалоїди тощо.
      Хлорорганічні сполуки (ХОС) . Найвідоміший пестицид цієї групи –інсектицид ДДТ (дихлородифенілтрихлорометилметан). Інсектицидні властивості ДДТ відкрив Шведський хімік П.Мюллер ( за що отримав Нобелівську премію). В 1943 р. розпочалося масове виробництво ДДТ, одна мільйонна частка грама якого миттєво паралізувала комаху. До середини 60-х років у світі вже було вироблено й розпилено по полях близько 1,5 млн. т цього препарату. Застосування ДДТ різко підвищило сільськогосподарське виробництво й дало змогу Латинської Америки Південно-Східної  Азії.
     Однак уже в 50-х роках з’явилися нові дані про те, що деякі комахи втратили сприйнятливість до ДДТ. Почали надходити відомості про загибель деяких комахоїдних птахів, бджіл і креветок, про зменшення ефективності опилення квіткових рослин. ДДТ у підвищених концентраціях  стали виявляти в тканинах тяжких отруєнь людей. Підвищений вміст препарату виявляли в печінці пінгвінів  і навіть у жіночому молоці. З’ясувалося , що ДДТ є хімічно стійкою сполукою з періодом природного напіврозпаду 49 років, він має здатність нагромаджуватися в грунті й воді. З грунту та з водою пестициди надходять у ланцюги живлення. На кожному наступному трофічному рівні його концентрація збільшується в десятки, сотні і навіть тисячі разів.   Потрапляючи у таких дозах до остатнього консумента трофічного ланцюга – людина, ДДТ нагромаджується в тканинах і спричиняє захворювання нервової системи , серця, печінки. Отже ДДТ виявлявся токсичним довго існуючим пестицидом із вираженою кумулятивною дією. Через небезпечність для здоров’я  людини цей пестицид було заборонено практично в усьому світі, але навіть тепер уміст його в тканинах людини в середньому вдвоє перевищує ГДК.
      До ДДТ близькі за дією гексахлороциклогексан  (ГХЦГ), гептахлор, хлорбензол, через що ці ХОС майже повсюдно заборонені або ж їх застосовують дуже обмежено.     
      Фосфорорганічні сполуки (ФОС), на відміну від хос, сьогодні досить інтенсивно виробляються й використовуються в сільському господарстві. Серед ФОС є речовини отруйні (метафос, меркапрофос) і високотоксичні (фосфамід), застосування яких уже цілком заборонене; є сполуки середньої токсичності (хлорофос, карбофос), які застосовуються досить поширено. Більшість ФОС, навіть низько токсичні, характеризуються кумулятивним ефектом і тому можуть становити  небезпеку для здоров’я людини.
      Ртутьорганічні сполуки (РОС) є потужними фунгіцидами й бактерицидами. Вони високотоксичні, легко проникають у мозок, характеризуються кумулятивним ефектом. РОС, насамперед гранозан і меркуран, у деяких господарствах використовується для передпосівного протруювання насіння. Тому найчастіше отруєння пов’язані з випадковим уживання такої дезінфікованої сировини.
      Головною діючою речовиною є ртуть. Потрапляючи в кров вона нагромаджується в різних органах, зв’язується S-S- групами ферментів і порушує їхню роботу. У випадках отруєння з’являються  металевий присмак у роті, кволість, головний біль. Високі дози ртуті призводять до смерті від гострого серцево-судинної недостатності або до тяжких порушень свідомості. Отруєння можуть спричиняти будь-які ртутєвмісні сполуки. Ртуть сама по собі ні в організмі, ні в біотопах не дезактивуються. Вона нагромаджується в грунтах чи водоймах і далі мігрують трофічними ланцюгами, поступово концентруючись, як ДДТ. Із біологічного кругообігу ртуть вилучається лише в результаті її виносу в Світовий океан і поховання в донних осадових відкладах .
     Карбамати . Пестициди цієї групи синтезовані на основі карбонової кислоти та її похідних.
     Карбамати мають широкий спект дії й можуть бути використані і як інсектициди , і як фунгіциди, і як бактерициди, і як гербіциди. Спільна їхня особливість полягає у відсутності кумулятивного ефекту, швидкому розпаді (протягом одного-кількох тижнів), низькій токсичності для людини й малій леткості. Завдяки цим властивостям карбамати є основною групою комерційних пестицидів, які застосовуються в розвинених країнах. Поки що єдиною негативною токсичність для комах, зокрема для бджіл.
       На жаль, останнім часом з’явилися дані про небезпечність для людини й карбаматів: так, доведено, що севім і деякі інші препарати спричинюють мутагенні ефекти.
       Нітрофеноли – це фенольні сполуки, що добуваються з кам’яного вугілля й застосовуються як інсектициди, фунгіциди та гербіциди. Нітрофеноли впливають на будь-які клітини організму, тобто мають неспецифічну дію, й порушують регуляцію процесів окисного   фосфоритування. В результаті посилюється робота мітохондрій, значно активізуються процеси окиснення й дихання. Нітрофеноли токсичні для людини, мають канцерогенні властивості, й у розвинених країнах їх виробництво та використовування заборонено.
       Специфічні гербіциди. До них належать так звані контактні гербіциди і системні.
       Ці препарати порушують фотосинтез чи гормональний обмін у рослин і тому застосовуються для боротьби з бур’янами.
       Специфічні гербіциди, подібні до атразину й 2,4-Д, нестійкі, не виявляють кумулятивного ефекту, проте деякі з них високотоксичні. На основі таких гербіцидів було розроблено дефоліант «оранж» (пестицид, що викликає вспихання та опадання листя).  Застосовувався армією США під час війни у В’єтнамі  для демаскування партизанів, і це спричинило численні захворювання і мутації не тільки у в’єтнамців, які потрапили під «оранжевий» дощ, а у американських солдатів. Наслідки цієї хімічної війни досі даються  взнаки як у В’єтнамі, так і в США.
      Мідєвмісні  фунгіциди. Найвідоміші пестициди цією групи – бордоська рідина та мідний купорос. Мідєвмісні  препарати надзвичайно широко  використовуються для боротьби з поширюваним захворюванням винограду – мільдью. Та ці препарати, як і ртуть, не втрачають з часом своєї токсичності, вони нагромаджуються в грунті, частково – винограді, й можуть потрапити в організм людини. Мідь спричинює отруєння, в разі якого з’являється металевий присмак у роті, слинотеча, блювання. За великих концентрацій посилюється розпад еритроцитів і виникають симптоми жовтяниці, ймовірним стає летальний кінець. [1]     

2.1.2.3. Гігієнічна
     Зрештою, гігієнічна класифікація заснована на різних властивостей пестицидів.
Так, за токсичністю при введені у шлунок експериментальним тваринам серед пестицидів виділяються: високотоксичні, середньої токсичності, малотоксичні пестициди;
    за ступенем шкірної резорбції: пестициди з різко -,  середньо - та слабко вираженою резорбцією;
    за ступенем леткості: дуже небезпечні, небезпечні та безпечні пестициди;
    за ступенем кумуляції: пестициди з дуже високою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції до 1); з вираженою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції 1-3); помірною кумуляцією (коефіцієнт кумуляції 3-5) та слабкою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції – понад 5).
  За стійкістю : дуже стійкі (час розпаду складає  1-2 роки), стійкі (час розпаду від 6 місяців до 1 року), помірно стійкі (час розпаду від 1 – 6 місяців) та малостійкі (час розпаду до 1 місяця) пестициди.[3]

2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд за застосуванням

    Робота санітарно-епідеміологічної служби у галузі застосування пестицидів передбачає:
-    проведення запобіжного санітарного нагляду на етапі розроблення та впровадження нових пестицидів, технологій, апаратури тощо;
-    проведення поточного санітарного нагляду за об’єктами сільськогосподарського виробництва (склади, транспортні засоби, польові аеродроми і т. д.);
-    організацію медичних оглядів та контроль за використанням засобів індивідуального захисту;
-    розробку пропозицій та контроль за проведенням заходів щодо запобігання забрудненню пестицидами навколишнього середовища та харчових продуктів .
      Розглянемо основні завдання санітарного нагляду за збереженням транспортуванням та застосуванням пестицидів.
     Збереження пестицидів відбувається на базових складах об’єднання «Сільгоспхімія» або безпосередньо на складах колективних та фермерських господарств.
     Розміри санітарно-захисної зони ізольованих складів встановлюються в межах від 200 до 1000 метрів залежно від кількості пестицидів, що зберігаються. Територія складу має бути огороджена, озеленена та мати два в’їзди , а її майданчик має бути рівним, із твердим покриттям та сягати розмірів, які не перешкоджають розвертанню машин та тракторів з навісними обприскувачами.
     Склади засобів хімізації повинні мати окремі секції або будівлі для збереження аміачної селітри, сильнодіючих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних пестицидів, хімічних консервантів а також санітарно-побутове приміщення, обладнанні механічною та природною вентиляцією, природним (КПО не менше 0.2 – 0.25) і штучним (освітлюваність ЗО лк - лампи накалювання) і 100лк (люмінесцентні лампи) освітленням.
      Метеорологічні умови мають характеризуватися температурою – 8-10 С(у зимовий та в перехідний сезони) і 16-23 С(влітку), відносною вологістю в межах 75% та швидкістю руху повітря 0,3-0,4 м/с.
     Перевезення пестицидів допускається тільки в контейнерах або спеціально обладнаним транспортом (автоцистерни, закриті кузови машин та ін.), що мають сигнальні знаки. Особи, які беруть участь у перевезенні, мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту.
     Приготування розчинів пестицидів здійснюється на розчинно-заправочних вузлах з використанням різноманітних механізмів. Усі операції щодо приготування розгинів або суспензій проводять на спеціально обладнаних майданчиках або на стаціонарних заправочних станціях.[3]

2.1.4. Шляхи застосування пестицидів
     До основних шляхів застосування пестицидів відносять:
-    спилювання рослин чистими препаратами або дустом (порошкоподібними сумішами пестициду з наповнювачем);
-    обприскування суспензіями та емульсіями;
-    обприскування розчинами пестицидів у воді або в органічних розчинниках;
-    застосування аерозолів або штучних туманів та димів ,  фумігацію, тобто обробку газами або парами, внесення в грунт або нанесення на рослину;
-    застосування отруйних приманок.
     Нині використовуються як наземні, так і авіаційні способи обробки пестицидами.
     При першому з них застосовують причепні  та нависні агрегати до тракторів. Розпилювання рідин здійснюється за гідравлічним (обприскування через форсунку під тиском) або вентиляторним (створення аерозолів у наслідок дії вентилятора) принципом.
     Обприскування та розпилювання пестицидами необхідно проводити вранці і вечері, коли спостерігається найбільш слабкий потік повітря. Неможна проводити обприскування посівів, якщо швидкість вітру перевищує 3-4 м/с. необхідно суворо стежити щоб розпилювання пестицидів потоком повітря спрямовувалося тільки в ті місця, де немає людей, помешкань, джерел , водопостачання тощо.
    Авіаційний спосіб застосування пестицидів призначений для обробки великих масивів (поля, ліси та ін..) за допомогою літаків (АН-2, АН-2Н,ЯК-12 ) або вертольотів (МІ-1; МІ-2; КА-15).[8]

 
2.2. ЗНАЧЕННЯ ПЕСТИЦИДІВ

2.2.1. Вплив пестицидів на довкілля
          Останніми роками в структурі сільськогосподарських  культур сталися істотні зміни. Особливо наочно це можна простежити на багаторічних плодових насадженнях. Якщо до 1990 року переважали масиви промислових садів, колгоспів і радгоспів, то нині частка їх суттєво зменшилася, й основна продукція садівництва надходить на споживчий ринок і для промислової переробки від власників присадибних ділянок і дрібних фермерів – орендаторів садів, які раніше належали державним і колективним господарствам.
       Реформи , що відбуваються в сільськогосподарській галузі, мають як позитивні , так і негативні наслідки. Так, наприклад, в садівництві загальне скорочення площ насаджень зменшило обсяги застосування агрохімікатів (добрива, засоби захисту рослин, стимулятори росту тощо). Це знизило рівень забруднення довкілля: грунту , грунтових вод - тобто виявився позитивний ефект. Проте водночас знизилась рентабельність плодівництва ,  оскільки різко збільшилась шкода чинність комах, кліщів, нематод, а також пошкоджуваність різними видами грибних, мікробних та вірусних хвороб. Пошкоджуваність знімних плодів знизила товарні і технологічні якості врожаю, а фактичне припинення внесення добрив – як органічних, так і мінеральних, - позакореневих підживлень, стимуляторів росту викликало зниження вихідної маси продуктів. Як наслідок, винник суттєвий дефіцит продукції садів, ягідників, виноградників вітчизняного виробництва.
       Спеціалістам-садівникам було добре відомо, що на кожний гривень, затрачений на захист плодових культур від шкідливих організмів, зокрема на хімічний метод, господарства отримували як мінімум 3-5 гривні чистого прибутку. Варто нагадати, що це було можливим за суворого дотримання системи захисних заходів під контролем спеціалістів-ентомологів і садівників. Важливими ланками захисної системи садів були: точні терміни і норми застосування пестицидів, обґрунтована повторюваність обприскувань за сезон і чергування препаратів, дотримання норм витрати робочої рідини, правильне налаштування (регулювання) обприскувачів, дотримання строків проведення останніх обробок.[7]

2.2.2. Успіхи та невдачі використання

      Нині через фактичне зникнення колгоспів і радгоспів зникла як така і система захисних заходів, рекомендованих для плодових культур.
У дрібних фермерських господарствах стало невигідно мати агрономів-ентомологів, садівників та агрохіміків.
      Причини невдалого застосування хімічних засобів захисту численні і достатньо вивчені. Одна з них – неправильне їх застосування. Обробки проводять не зрідка з порушеннями норм витрати препаратів, в неоптимальні, необґрунтовані строки, з порушенням повторюваності обприскувань і чергування препаратів, так, наприклад, використання переважної більшості препаратів із групи синтетичних піретроїдів у спекотні літні місяці, особливо в дні посухи і пониженої відносної вологості повітря, не забезпечує захисту дерев від листовійок, у тому числі яблуневої, грушевої і сливової плодожерок, листомінуючих  молей, щитівок, плодових кліщів. Ці препарати доцільно застосовувати лише під час весняних обробок садів цвітіння (по відокремлених пуп’янках або у фенофазу рожевого бутона) і відразу після закінчення цвітіння, у цей період погодні умови – температура повітря 15…18С і відносна вологість не нижче 80-85% - найбільш сприятливі для застосування цієї групи препаратів. У спекотні літні місяці, особливо в степовій  України і Південних районах Лісостепу, достатній захисний ефект у садах забезпечують препарати із групи фосфорорганічних сполук і деяких інших груп.
      Слід пам’ятати, що постійне, послідовне використання одного й того самого препарату викликає не тільки зниження його ефективності внаслідок виникнення стійкості шкідливих організмів до нього, але і спалах масового розмноження низки видів: плодових кліщів, попелиць, щитівок.[2]


ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА


3.1. Використання пестицидів для захисту посівів цукрового буряка


        Сучасні інтегровані системи захисту посівів цукрового буряків від шкідливих організмів ґрунтується переважно на застосуванні пестицидів хімічного походження.
        У «Переліку пестицидів… на 2008 рік» для застосування на посівах цукрових буряків наявну понад 100 препаратів з різних класів хімічних сполук, дозволених для використання проти шкідливих організмів. Це дає змогу забезпечити належний рівень ефективності за правильного застосування препаратів. Зокрема, слід враховувати біологічні особливості шкідливих організмів, їх фазову та стадійну чутливість до пестицидів, механізм дії активної речовини препаратів, погодні умови та низку інших вимог.
         Стан популяції шкідливих організмів : їх активність, інтенсивність розмноження, стійкість до дії негативних чинників і пестицидів – залежно від цілої низки екологічних чинників, які прямо чи безпосередньо впливають на токсичність і тривалість дії пестицидів, а звідси – їх ефективність. Отже, прояв впливу найважливіших чинників слід знати, щоб правильніше застосовувати ті чи інші препарати та в певний період доби і вегетації.
        Температура – це найбільш впливовий на живі організми чинник. Кожен живий організм має свої порогові рівні (мінімум і максимум) температур. Для більшості польових культур порогова температура становить 5..8С, оптимальні температури для росту і розвитку в різні фази можуть змінюватися від 15 до 25 С.
         Для більшості комах порогова температура перебуває у межах  6…10С, оптимальна – 17..27 С, коли вона найактивніша та інтенсивно живляться. За температури понад 27 С більшість видів помірної зони знижують свою активність, призводить до зниження дії інсектицидів. За високих денних температур та інтенсивного сонячного освітлення органічні пестициди швидко розкладаються на нетоксичні сполуки. Крім того, за високих денних температур і низької вологості повітря знижується проникність кутикули листя, що негативно впливає на ефективність дії системних пестицидів, особливо гербіцидів, а також на утримуваність краплин рідини на рослинах.
Отже, проводити обприскування денною порою як за високих ( понад 27С), так і за низьких (нижче 17 С) недоцільно.
          Вологість. З-поміж екологічних чинників вологості є другим важливим чинником, від якого залежить ефективність дії пестицидів. Для комах і збудників хвороб надзвичайно важливим є відносна вологість повітря, опади, роса, зволоженість орного шару грунту та вміст води в тканинах рослин. Оптимальною для гігрофільних і мезофільних видів є відносна вологість повітря у межах 60-90% та крапельна волога (дощ, роса). У поєднанні з оптимальними температурами така вологість сприяє прискоренню їх розвитку та розмноженню. Проте рясні дощі можуть змивати з рослин попелиць ,  кладки яєць мінуючи мух, гусениць молодших віком лучного метелика та інших, а також нанесені на рослини пестициди. Несприятлива для більшості видів комах-фітофагів вологість повітря нижча 60%, а для кліщів – навпаки. За низької вологості повітря в поєднанні з високими (понад 20С) температурами інтенсивність живлення фітофагів та пошкодження ними рослин збільшується вдвічі-втричі. Такі умови сприятливі і суховіїв збільшується вміст восків у кутикулі, що зменшує проникність системних гербіцидів у тканини рослин і негативно впливає на ефективність.
         Сонячне світло. Світло дещо менше впливає на комах, аніж на рослин. Проте спричиняє у комах типові реакції, деякі шкідники (личинки хрущів, коваликів, бурякового довгоносика тощо) гинуть від прямого сонячного світла; у інших, навпаки, спостерігається позитивний фототропізм, і світло підвищенню їх активності. Комахи та інші шкідники з негативним фототропізмом ховаються у грунт, під різні схованки, скручують листя, обплітають його павутинням тощо (довгоносики, щитоноски, мертвоїди, гусениці лучного метелика, совок), що ускладнює боротьбу з такими видами. Проти них обприскування слід проводити ввечері, збільшувати норму витрат робочої рідини, спрямовувати факел розпилу на рослин, застосовувати препарати з тривалим періодом дії. Пряме сонячне світло прискорює розпад активної речовини на нетоксичні сполуки, сприяє фіто токсичності пестицидів. Окрім того, за прямого сонячного світла збільшується товщина кутикули та вміст у ній непроникливих восків, що також відчутно знижують ефективність застосування гербіцидів.
        Грунтові (едафічні) чинники. Механічний склад, щільність, вміст гумусу та NPK, кислотність,  зволоженість впливають як на шкідливі організми, так і на ефективність пестицидів, що їх вносять у грунт, і стійкість рослин до походження фітофагами.
        Відомо, що деякі шкідники можуть розвиватися в грунтах легкого механічного складу, інші, навпаки, - тільки у важких. М.Гіляров (1953) установив залежність пошкодження рослин грунтовими шкідниками від вологості грунту та вмісту в ньому гумусу. Так, дротяники завдають більше шкоди на легких піщаних грунтах за недостатнього їх зволоження. На багатих гумусом грунтах вони здебільшого є сапрофітами. Крім того, фіто токсичність деяких грунтових гербіцидів збільшується зі зменшенням вмісту гумусу в грунті. На важких, ущільнених і перезволожених грунтах зростає шкідливість збудників коренеїда цукрових буряків  і кореневих гнилей.
За недостатнього зволоження грунту зменшується ефективність грунтових гербіцидів, що потребує їх обов’язкового загортання, та уповільнюється розклад пестицидів.
         Не менш важливим чинником ефективності та безпечності застосування пестицидів є дотримання регламентів їхнього застосування.
       Творчий підхід до застосування пестицидів сприятиме підвищенню їх ефективності, окупності та збільшенню врожайності, а відтак – і рентабельності галузі буряківництва. [9]

3.2. Сучасний стан використання пестицидів


       На сьогодні в Україні накопичено 11 тис. тонн застарілих пестицидів. Проблема їхньої утилізації не вирішена. Багато сховищ, де вони зберігаються, знаходяться в не задовільному стані.
        У світі близько 25 млн. сільськогосподарських  робітників щороку отруюються пестицидами. Безпосередній вплив їх на людину полягає в уражені та зміні функції печінки, захворювання центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Пестициди негативно впливають на репродуктивну функцію людини.
       Ефект спільної дії пестицидів та радіонуклідів наукою вивчений недостатньо. Для умов України, територія якої сильно забруднена в наслідок Чорнобильської катастрофи, цей фактор має особливе значення. Отруйні речовини потрапляють в навколишнє середовище. У різних областях України виявлено значне забруднення пестицидами грунтів. Навіть після припинення їх застосування проблема не вирішується. Ці отрути можуть зберігатися в навколишньому середовищі десятки років, продовжуючи свою згубну дію на всі ланки екосистеми.
         Внаслідок внесення високих доз мінеральних добрив грунт забруднюється баластними речовинами – хлоридами, сульфатами.
Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів, знищують корисні мікроорганізми, черв’яків, зменшують природну родючість і , крім цього, гинуть комахи – запилювачі, від чого теж різко знижується врожайність , наприклад, гречки, баштанних культур та ін.
       Вже сьогодні внаслідок спровокованої людиною пестицидної еволюції близько 500 видів комах є стійкими проти застосовуваних інсектицитидів. Така стійкість виникає у рослин, молюсків, гризунів, грибів.
Американські дослідники виявили, що ЗО % інсектицидів, 60 % гербіцидів, 90 % фунгіцидів, що застосовуються в США, здатні викликати рак. Також встановлено, що пестициди стимулюють розвиток у навколишньому середовищі вірусів, зокрема тих, які збуджують не безпечні захворювання людей, руйнують імунну систему. Площа земель, забруднених залишками отрутохімікатів, сягає 13 млн. га.
       Таке використання та погіршення якості наших земель вимагає вжиття термінових науково - обґрунтованих  заходів, що сприятимуть значному підвищенню родючості грунтів та отриманню екологічно чистих продуктів харчування.
       Майже 50 % сільськогосподарських культур вирощуються на грунтох, оброблених хімічними добривами та отрутохімікатами. В Україні накопичено 12 тис. тонн непридатних і заборонених для використання пестицидів.[7]

3.3. Профілактика інтоксикації пестицидами

        Відповідно до вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пестициди і агрохімікати», відповідних Постанов Кабінету Міністрів України та Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання, та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8. 8 .1.2.001-08, в народному господарстві дозволяється використання лише тих пестицидів, які ввійшли до ,, Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні ’’ , затверджено Департаментом екологічної безпеки та поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, за погодженням з МОЗ України.
        Щорічно до початку робіт із пестицидами плани їх використання різними підприємствами, установами та організаціями, фермерські господарства повинні погоджуватися із санітарно-епідеміологічною службою.
        Порушення регламентів застосування пестицидів та санітарних правил щодо їх використання може призвести до не бажаних наслідків.
Слід суворо дотримуватись заходів  особистої безпеки. Роботи потрібно проводити рано в ранці або вечері,  коли температура повітря не перевищує 20 С. необхідно передбачити захист шкіри, очей та органів дихання від пестицидів (протигаз, респіратор, ватно-марлева пов’язка).
       Під час роботи з пестицидами забороняється приймати їжу та курити. Після проведення робіт необхідно ретельно вимити з милом руки інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг.
       При перших ознаках отруєння слід негайно припинити роботу і звернутися в найближчу лікувальну установу для отримання медичної допомоги, або викликати швидку допомогу.
         До приїзду швидкої допомоги потерпілого треба вивести з зони, яка оброблялась пестицидами зняти засоби індивідуального засобу ,  звільнити від здавлюю чого одягу.
        Пестицид , що потрапив на шкіру змити струменем води, краще з милом, або видалити за допомогою тканини чи ватного тампона. А потім промити шкіру достатньою кількістю води.
        При попаданні пестициду в очі слід негайно промити їх достатньою кількістю води.
       При надходженні у шлунок потерпілому потрібно дати випити декілька стаканів води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру повторити 2-3 рази (Забороняється викликати блювоту у хворого, що знаходиться в непритомному стані або при наявності судом).
        При послабленні дихання потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку   припинення дихання негайно приступити до штучної вентиляції легень.
Проте, в усіх випадках отруєння пестицидами (навіть легкого) необхідно якомога швидше звернутися за медичною допомогою.
        Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність здоров’я.[10]

3.4. Пам’ятка користувача


      Багато садівників-аматорів у гонитві за дешевими препаратами, які продаються на численних ринках, у палатках випадкових людей, ризикують одержати не лише малоефективний засіб, не зрідка підробку, але й з простроченим терміном дії. Це не тільки не забезпечує захисту врожаю, але й становить небезпеку для здоров’я. тому пестициди слід закуповувати в спеціалізованих магазинах, які мають відповідний дозвіл на продаж таких препаратів.
        Ще одна важлива умова – проведення власне обприскування. На жаль, часто-густо для цього використовують саморобні обприскувачі типу ручних насосів і навіть звичайні віники . а опісля скаржаться, мовляв,     « купив добрий розрекламований препарат, а шкідники після обробки лишилися живими, неушкодженими». Причина цього – неякісне покриття поверхні листя , кори, плодів краплями робочої рідини, значні втрати препарату через стікання великих крапель на землю. Тому слід використовувати лише пневматичні ранцеві обприскувачі.
      Окрім того, обов’язковим, особливо в літні місяці, є обприскування у вечірній час, коли понижується температура повітря і, навпаки, підвищується його вологість, внаслідок чого знижується швидкість розкладання препаратів під впливом сонячного проміння, а, отже, збільшується тривалість їх дії на шкідників, зменшується небезпека для корисних комах ( опилювачів, хижаків і паразитів шкідників), активність яких після заходу сонця значно знижується, тобто зменшується небезпека контакту з препаратами ( до речі, дітей також), менше препарату зноситься вітром убік.
       Дуже важливим є і точне дотримання рекомендованих норм витрати препаратів. Зниження норми  не забезпечить достатнього захисного ефекту, а збільшення її може призвести до опіків листя, плодів, кори пагонів, підвищить вміст залишкових кількостей препарату в продукції урожаю ,  а також в грунті,  грунтових водах, повітрі та збільшить зайві грошові затрати на захист рослин.
      Потрібно пам’ятати й те, що більшість препаратів, особливо фунгіцидів, застосовуваних для захисту плодових культур від хвороб, не виявляють лікувальної дії й ефективні лише на ранніх стадіях інфікування рослин і розвитку самого захворювання, тобто за появи перших, незначних, ознак хвороби: маленькі плями на плодах і листках, зміна забарвлення тканин (парша, борошниста роса, плямистості, моніліоз, кучерявість листя, клястероспоріоз тощо). У разі коли рослини вже помітно ушкодженні, фунгіциди можуть лише стримати поширення інфекції на ще не пошкодженні органи рослин.
       Великого значення слід надавати умовам зберігання куплених заздалегідь препаратів. Слід пам’ятати, що вони не втрачають своїх властивостей лише за зберігання у фабричній упаковці чи в герметично закупорених ємностях, в скляній тарі темного кольору, в  спеціальних затемнених приміщеннях, не допускаючи їх промоканню, замерзання, нагрівання. Порівняно з іншими, триваліший термін зберігання (близько 2 і більше років) мають порошкоподібні форми препаратів та деякі масляні емульсії і суспензії (до 3 років), в той час як рідкі препаративні форми (водні емульсії, суспензії, водорозчинні концентрати тощо) слід використовувати у рік придбання.
     Приготовлені робочі рідини не слід зберігати понад добу, а оптимальним є їх застосування відразу після приготування.
        Лише дотримання зазначених вище умов забезпечить нормальний розвиток рослин і одержання якісного рясного врожаю.[4]


 
ВИСНОВКИ


      Пестициди дуже широко застосовуються в сучасному  сільському господарстві. Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб – розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий – перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

1.  Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів, стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров’ю людей, свійським тваринам і птиці.

2.  Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину. Навіть разові контакти людини з деякими пестицидами призводять до зміни біотопів головного мозку.

3. Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зумовлює забруднення близьких річок і водойм.

4.  Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів.

5.Ми допускаємо значні перевищення рекомендованих доз хімічних засобів захисту, проведення суцільних обробок замість вибіркових. До 40% пестицидів у нас розпилюється в повітря, часто завищуються норми витрат пестицидів.

6. Підвищенню вмісту гумусу в ґрунтах сприяє безплужний обробіток ґрунтів, а також ґрунтова фауна, яка здійснює гуміфікацію органічних решток.

7.Такий антропогенний вплив на ґрунти як застосування отрутохімікатів та гербіцидів призводить до загибелі ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут.
    Отже, основними шляхами створення безпечних умов праці під час роботи з хімічними та біологічними засобами захисту є: механізація і автоматизація робіт дотримання установлених санітарних правил, рекомендацій та гігієнічних нормативів, а також використання засобів індивідуального захисту. Тому у додатках пропонуємо пам’ятку користувача та правила використання пестицидів.


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Андрейцев Ю.І., Пустовойт М. А. Екологічна експертиза, право і практика. Київ, 2002.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології. – К. : «Либідь», 2004.
3.Гострі отруєння. Медична допомога / за ред. Андрієнка В.К. – Харків, 2000.
4.Григор’єв А. А. Экологические уроки прошлого и современности. – Л., 2001.
5.Кормилицын В.И., Цицкишвили М.С., Яламов Ю.И. Основы экологии. – М., 2004.
6.Куценко А.М., Писаренко В.Н. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. – К., 2003.
7.Лаптев А.А., Приемов С.И., Родичкин И.Д. и др. Охрана и оптимизация окружающей среды. – К., 2000.
8.Новиков Р.А. О механизме регулирования окружающей среды от загрязнения. – М., 2001.
9.Пыльнева Т.Г. Природопользование. – М., 2006.
10.Яценюк В.І. Перша медична допомога при отруєнні пестицидами. – К., 2001.

 
ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

ПАМ’ЯТКА  КОРИСТУВАЧА



1.    Слід суворо дотримуватись заходів особистої безпеки.
2.    Роботи необхідно проводити рано в ранці, або ввечері, коли температура повітря не перевищує 20 С.
3.    Необхідно передбачити захист шкіри, очей та органів дихання від пестицидів ( протигаз, респіратор, ватно-марлева пов’язка).
4.    Під час роботи з пестицидами забороняється приймати їжу та курити.
5.    Після проведення робіт необхідно ретельно вимити з милом руки, інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг.
6.    При перших ознаках отруєння слід негайно припинити роботу і звернутись в найближчу лікувальну установу для отримання медичної допомоги, або викликати швидку допомогу.
7.    До приїзду швидкої допомоги потерпілого треба вивести з зони, яка оброблялась пестицидами, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від здавлюю чого одягу.
8.    Пестицид, що потрапив на шкіру, змити струменем води, краще з милом, або видалити за допомогою тканини чи ватного тампона, а потім промити шкіру достатньою кількістю води.
9.    При попаданні пестициду в очі слід негайно промити їх достатньою кількістю води.
10.    При надходженні у шлунок потерпілому потрібно дати випити декілька стаканів води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру повторити 2-3 рази
11.    При послабленні дихання потерпілому дати нюхати нашатирний спирт.
12.    У випадку припинення дихання необхідно негайно приступити до штучної вентиляції легень.



 
ДОДАТОК 2

Правила використання пестицидів


1.    Постійне, послідовне використання одного й того самого препарату викликає зниження його ефективності.
2.    Пестициди слід закуповувати в спеціалізованих магазинах, які мають відповідний дозвіл на продаж таких препаратів.
3.    Проведення власне обприскування пневматичними ранцевими обприскувачами.
4.    Обов’язковим є обприскування у вечірній час.
5.    Точне дотримання рекомендованих норм витрати препаратів.
6.    Більшість препаратів, застосовуваних для захисту плодових культур від хвороб, не виявляють лікувальної дії й ефективні лише на ранніх стадіях інфікування рослин і розвитку самого захворювання.
7.    Великого значення надавати умовам зберігання куплених заздалегідь препаратів.
8.    Препарати не втрачають своїх властивостей лише за зберігання у фабричній упаковці чи в герметично закупорених ємностях, в скляній тарі темного кольору, в спеціальних затемнених приміщеннях, не допускаючи їх промокання, замерзання, нагрівання.
9.    Триваліший термін зберігання мають деякі масляні емульсії і суспензії – до 3 років, та порошкоподібні форми – більше 2 років.
10.    Рідкі препаративні форми слід використовувати у рік придбання.
11.    Приготовлені робочі рідини не слід зберігати понад добу, а оптимальним є їх застосування відразу після приготування.
12.    Дотримуватися регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними.


Вашу публікацію на сайті може засвідчити Сертифікат

mini

Опитування

Яку рубрику нашого сайта Ви найчастіше використовуєте для роботи?