Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

До питання визначення структури готовності вчителя початкової школи до навчання дітей в умовах інклюзивної освіти


Яценюк Л.І.

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

‒ Демократичні зміни в Україні, процес входження у світове економічне співтовариство зумовили зміну ставлення суспільства до проблем людей з обмеженими можливостями здоров'я, привели до усвідомлення необхідності їх більш широкої інтеграції в соціум.

‒ Однією з форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма навчання. Інклюзивна освіта є сучасною, гуманною та ефективною формою реорганізації освітньої системи в напрямку реалізації прав дітей з особливими потребами на отримання якісної освіти, яка відповідає їх пізнавальним можливостям.

‒ Базову категорію «інклюзивного навчання» ми розглядаємо як комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з врахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

‒ Інклюзивна освіта висуває нові вимоги і до вчителя загальноосвітньої школи. Він повинен уміти визначати пріоритетні корекційні, навчальні, виховні завдання, напрями їхньої реалізації; розробляти індивідуальний корекційно-компенсаторний план роботи для кожної дитини з урахуванням нозоології; адаптовувати навчальні плани, програмний матеріал, методи, форми навчання та виховання до індивідуальних освітніх потреб дитини; орієнтуватись на соціальний досвід, пізнавальні можливості кожної дитини; застосовувати різноманітні прийоми та засоби для сприяння загальному розвитку учня; створювати умови для соціальної адаптації, для набуття соціальних навичок дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

‒ Реалізація цієї стратегічної мети залежить від якості підготовки майбутнього педагога до виконання своїх професійних обов’язків.

‒ Проведений аналіз наукової, науково-методичної, психолого-педагогічної літератури дозволив уточнити визначення поняття «готовність майбутніх учителів до роботи з учнями в умовах інклюзивної освіти» як сукупність знань про особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я, володіння способами і прийомами роботи з цими учнями в умовах інклюзивної освіти, а також сформованість певних особистісних якостей, які забезпечують стійку мотивацію до цієї діяльності.

‒ Структуру готовності майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзивної освіти визначаємо як сукупність мотиваційного (стійкі мотиви до роботи в умовах інклюзивної освіти, спрямованість до здійснення ефективного процесу навчання, визнання кожного учня суб’єктом навчальної діяльності); когнітивного (система знань і уявлень про особливості психічного і фізичного розвитку осіб з обмеженими можливостями та особливості організації педагогічного процесу з такими учнями); діяльнісного (способи і прийоми реалізації професійно-педагогічних знань у роботі з особами з обмеженими можливостями здоров'я) компонентів.

‒ На основі проведеного аналізу структури готовності майбутніх учителів до навчально-виховної роботи в інклюзивних класах критеріями оцінки рівня її сформованості виступають: мотиваційний, когнітивний, операційний. Відповідно нами змодельовано три рівні готовності майбутніх учителів до роботи в інклюзивній освіті (високий, середній, низький).

‒ Теоретичною основою підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти стали аксіологічний, антропологічний, цілісний, особистісно-орієнтований, діяльнісний та диференційований підходи.

‒ Висновки: отже, ефективності процесу підготовки майбутніх учителів до роботи з учнями в умовах інклюзивної освіти сприяють відповідні методичні засоби, з-поміж яких виділимо: лекції (вступні, оглядові, підсумкові, проблемного характеру); методи ігрового моделювання, тренінгу, групової дискусії, мозкового штурму, аналізу конкретних педагогічних ситуацій, соціально-перцептивної імпровізації. Результативний компонент характеризується показниками та рівнями готовності студентів до майбутньої роботи з урахуванням особливостей організації навчально-виховного процесу, контингенту учнів.

 

Література:

  1. Колупаєва А.А. Основи інклюзивної освіти: навч.-метод. посіб. / А.А.Колупаєва, Е.Данілавічютє, С.В.Литовченко. – К.: А.С.К., 2012. – 192 с.
  2. Колупаєва А.А. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник / А.А.Колупаєва, О.М.Тараненко. – Київ, 2010. – 96 с.
  3. Волошина О. Підготовка майбутніх учителів до навчально-виховної роботи в інклюзивних класах як нагальна потреба сучасної освіти / О.Волошина // Освіта дітей з особливими потребами: від інституалізації до інклюзії // Зб. тез. доп. / Редкол.: В.В.Засенко, А.А.Колупаєва, Н.І.Лазаренко, З.П.Ленів. – Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2016. – С. 64-66.

Вашу публікацію на сайті може засвідчити Сертифікат

mini

Революція гідності. Війна. Рівненщина

Сайт пам'яті загиблих
Революція гідності. Війна. Рівненщина

Опитування

Які джерела електронних ресурсів Ви використовуєте найчастіше?
 

Інше