Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Управління освіти Рівненського міськвиконкому

КУ "Рівненський методичний кабінет"

Рівненська українська гімназія

 

 

Якобчук І. В., Парфенюк О. М.

 

«Мій друже, я красу люблю…»

 

(Із досвіду роботи)

 

 

 

Рівне-2017

 



Рекомендовано до друку методичною радою Рівненської української гімназії, протокол №3 від 04 січня 2017 року.

Якобчук І., Парфенюк О. Мій друже, я красу люблю... /Сценарії позакласних заходів: Із досвіду роботи.– Рівне, 2017. – 136 с.

Мета цієї книги — допомогти вчителям в організації нетрадиційних виховних заходів, зробити змістовним та цікавим відпочинок школярів. Добірка сценаріїв відрізняється тематичною різноманітністю та доступністю у практичній реалізації. Видання містить розробки заходів на різні теми.

Збірник рекомендовано на допомогу педагогічним працівникам середньої та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Верстка та друк: В. В. Сліпчук, О. М. Парфенюк

  

ВСТУП

На сучасному етапі реформування освіти найбільшою цінністю визнається розвинута, вільна особистість, здатна жити й творити в умовах мінливого світу. У зв’язку з цим головним завданням освітнього процесу є всебічний розвиток тих, хто навчається, розкриття й реалізація їхнього творчого та духовного потенціалів, виховання потреби до самоосвіти, саморозвитку й самовиховання.

Зрозуміло, що проведення уроків невіддільне від позакласної роботи з предмета, це забезпечує безперервність та гуманізацію навчання, розвиває творчі  здібності школярів. Проте повному вирішенню вищеназваних завдань з розвитку та підтримки обдарованих учнів у системі освіти сприятиме саме позакласна робота, адже на відміну від діяльності на уроках, особливістю навчально-виховного процесу в позакласній сфері є яскраво виражена специфіка взаємин його суб’єктів, яка будується на співтворчості педагога й учнів, взаємоповазі та взаємній зацікавленості в спільному успіхові й результатах цієї роботи, відносна автономність школярів у розвитку свого внутрішнього світу, широкі можливості для самоствердження, самостійного вибору не тільки змісту, а й способів власної діяльності, відсутності регламентованих установок. Відтак, вагомого значення в позакласній роботі набувають гнучкість і мобільність, урізноманітнення методів і форм діяльності, доцільність та ефективність добору певних завдань.

Зміст позакласної роботи з української літератури досить повно відображає визначення Г. Токмань: «Літературна позакласна робота – це різноманітні види літературної діяльності учнів освітньо-виховного характеру, які організовують і проводять у школі в позаурочний час». Є. Пасічник наголошує, що позакласна робота є засобом удосконалення не лише творчих здібностей дітей, а й комунікативних, що є важливою умовою для розвитку творчої особистості.

Специфіка позакласної роботи потребує:

  1. відповідних професійно-особистісних якостей педагога;
  2. індивідуального стилю мислення, спрямованого на творчий пошук оригінальних рішень;
  3. розвитку літературних здібностей старшокласників у позаурочний час.

А. Бруднов підкреслює, що «своєрідність цього виду діяльності пов’язана з інноваційними ідеями: гуманістичної спрямованості освіти (відмова від функціональної заданості цього процесу, самовизначення дитини, формування особистісної позиції, перехід від «культури корисності» до «культури гідності»); ієрархії педагогічних цілей побудови індивідуалізованих систем навчання, перетворення знання на інструмент творчого освоєння світу, включення науково-дослідної діяльності в процес навчання...». Учитель-філолог повинен бути готовий до постійного прояву творчості, моделювання та проектування позакласної роботи з літератури та мови з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, мотивів, нахилів й інтересів тощо.

Є. Пасічник називає чимало видів робіт, які можуть проводитись як позакласні заходи: знайомство учнів з новинками художньої літератури, зі спогадами про письменників, прослуховування доповідей і рефератів школярів про взаємозв’язок митців з рідним краєм, цікавих повідомлень з літературних газет, журналів, ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру мовлення, складання заміток до газет, підготовка літературної сторінки для місцевої преси, перегляд фільмів-екранізацій та ін. Крім того, Є.Пасічник звертає увагу на те, що залежно від характеру завдань розрізняють гуртки літературнотворчі, драматичні, фольклорні, літературно-краєзнавчі, художнього слова тощо. На його думку, важливу роль у стимулюванні творчості школярів відіграє випуск шкільних літературних збірників й альманахів, проведення літературних вечорів, читацьких конференцій та диспутів, літературних екскурсій і походів, індивідуальне і групове збирання фольклору, виготовлення літературних карт, оформлення шкільного літературного музею тощо.

Н. Волошина серед ефективних форм позакласної роботи в школі, що активно розвивають творче мислення та літературно-творчі здібності школярів, називає літературні вечори, вечори власної учнівської творчості, видання шкільного літературного альманаху, конкурси на кращий учнівський твір, літературні олімпіади, екскурсії, зустрічі з письменниками, людьми різних професій, учасниками героїчних подій, читацькі конференції, літературні диспути, драматичні, літературно-мистецькі й творчі гуртки та ін. Науковець зауважує, що найчастіше літературно обдаровані учні об'єднуються в літературно-творчий гурток, основне завдання якого – «навчити школярів образно мислити, відтворювати засобами слова свої думки, почуття, розуміння навколишнього».

До вирішення цієї проблеми долучилися Л. Мірошниченко та Ю. Дишлюк, які теоретично обґрунтували та практично розробили систему ефективної реалізації організаційних форм позакласної роботи з літератури: гуртків, літературного салону, літературних екскурсій, вечорів, вікторин, ігор, диспутів тощо. Вагомими є дослідження цього питання Г. Токмань, яка виділяє індивідуальні, групові та масові форми позакласної роботи з літератури. Учена відзначає, що індивідуальні заняття можуть проводитись зі слабкими учнями для покращення їхніх знань і з обдарованими задля розвитку здібностей. До групових форм організації позакласної роботи вона відносить гурток, студію, клуб, товариство. Серед масових форм роботи Г.Токмань розрізняє тиждень української літератури, олімпіади, читацьку конференцію, літературний вечір, фольклорні свята, походи, екскурсії, поїздки літературними місцями, фольклорно-краєзнавчі експедиції, а також рекомендує поширювати практику сучасних масових інтелектуальних заходів («КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Поле чудес», «Перший мільйон» тощо).

О. Куцевол зауважує, що в різноманітних формах позакласної роботи з літератури, насамперед літературно-краєзнавчій, варто використовувати твори «поетичної критики», які можуть «бути імпульсом до організації екскурсії до музею письменника, відвідання пам’ятних місць, пов’язаних з його перебуванням у даній місцевості, активізації літературно-краєзнавчих пошуків тощо». Також науковець детально схарактеризувала різноманітні форми літературних вечорів у школі. Так, залежно від характеру матеріалу і завдань вони поділяються на такі різновиди: ювілейні, тематичні, історико-літературні, жанрові; залежно від форм і методів, а також способів діяльності вчителя та учнів на літературно-музичні композиції, вечори конференції, ігрові вечори, вечори запитань та відповідей, вечори-читання, вечір широкої програми.

Учені радять учителям-словесникам застосовувати різноманітні види й форми літературно-краєзнавчої роботи, зокрема, ознайомлення з життям і творчістю письменників, які проживали в ріднім краї, екскурсії до пам’ятних літературних місць в області, конференції за книжками місцевих письменників, виготовлення літературної карти області, створення шкільного куточка, випуск літературної газети, альбомів і альманахів на літературно-краєзнавчу тематику, зустрічі з місцевими літераторами, збирання зразків усної народної творчості тощо. Ефективними є також форми позакласної роботи з літератури, розроблені Т. Бабійчук на принципах діалогізму та проблемності: міні-лекторій (лекції проблемні, діалогічні (бінарна лекція або лекція вдвох), лекції-візуалізації); диспути; інсценізації; літературно-музичні вечори, літературні портрети, присвячені великим українцям (як правило, письменникам); реклами художніх творів; літературні читання; день української книги; усний журнал.

У Рівненській українській гімназії вчителі-словесники у своїй роботі використовують різні форми позакласної роботи з української мови та літератури, серед них – олімпіада, екскурсія, літературно-краєзнавча експедиція, літературно-мистецька вітальня, мовозначе шоу, мовний потяг, брейн-ринг, веб-квест, презентація книги, зустріч із письменником тощо. У збірнику представлені матеріали з досвіду позакласної роботи філологів РУГ.

Завантажити: Якобчук І., Парфенюк О. Мій друже, я красу люблю... /Сценарії позакласних заходів: Із досвіду роботи.– Рівне, 2017. – 136 с. (Документ Word)

 

Зміст

ВСТУП.. 3

Українська мова – мова української нації. Брейн-ринг 5

Я люблю Україну! Мовознавче шоу. 10

Я люблю Україну! Мовознавче шоу. 17

Я люблю Україну. Шоу. 24

Мово рідна, слово  рідне... Мовний потяг 28

Веб-квест  для учнів 9-10 класів. 32

«Ще не весна, а серце повниться любов’ю». Сценарій літературно-мистецької вітальні 35

«В моїй душі квітує слово». Презентація збірки Дарії Коломис. 44

«Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист». Літературно-мистецька вітальня до 85-річчя з дня народження Ліни Костенко  50

І знову починається весна…. Засідання клубу «Освітянка». 60

«Вогонь думок повік не згасне». Сценарій літературно-музичної вітальні за сторінками життя і творчості Лесі Українки. 65

Шевченка світ - сплетіння ліній. Літературно-музична композиція. 75

"Вишневі думи Кобзаря". Сценарій свята, приуроченого 200-річчю з дня народження Т.Шевченка. 83

Тернові шляхи Кос-Аралу. Літературно-музична вітальня  (до дня народження Т.Шевченка) 93

Схилімо голови в скорботі» («Свіча пам’яті») Вечір пам’яті 103

Життя Франка у сонмі найкоштовніших перлин. Сценарій свята. 109

Додатки. 116

 

Вашу публікацію на сайті може засвідчити Сертифікат

mini

Революція гідності. Війна. Рівненщина

Сайт пам'яті загиблих
Революція гідності. Війна. Рівненщина

Опитування

Які джерела електронних ресурсів Ви використовуєте найчастіше?
 

Інше