Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Управління освіти Рівненського міськвиконкому
Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар»
Рівненської міської ради


АКТИВІЗАЦЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ НА УРОЦІ ХІМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ


 Досвід роботи
вчителя хімії
Рівненського природничо-математичного ліцею
«Елітар» Рівненської міської ради
Данилюка Р.Е.

  

 

Рівне – 2017   

Автор досвіду:

Данилюк Роман Едуардович, вчитель хімії Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар», освіта вища, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, стаж роботи  15 років.

 

 

 


Адреса досвіду:

Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар» Рівненської міської ради,

вул. Гайдамацька, 9а

Телефон: 24-56-78

Данилюк Р.Е. Активізація навчальної діяльності учнів на уроці хімії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів. Досвід роботи. – Рівне, 2017. 

  
У методичній розробці подано матеріали з досвіду роботи вчителя хімії Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар»,  щодо розкриття та впровадження інформаційних технологій в системі нової сучасної української школи в умовах закладів нового типу. Розкрито структуру системного мислення та схему раціонального впровадження пізнавальної діяльності учнів  з хімії . Зроблено опис досвіду та запропоновано розробки уроків хімії, які ілюструють практичні підходи вчителя щодо реалізації теми досвіду.

Практична реалізація досвіду засвідчила, що навчальна діяльність на уроках хімії  покликана не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а й удосконалити різні форми компетентності учнів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Рекомендовано вчителям хімії для використання в практиці роботи.
     
Схвалено науково-методичною радою Рівненським  природничо  – математичним  ліцеєм «Елітар» (протокол № 1  від ­01.09.2015 )
Схвалено науково-методичною радою комунальної установи «Рівненський міський методичний кабінет» (протокол №   від ­__________ )
Схвалено  науково-методичною  радою  Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  (протокол  №  _____ від  ___________ ) 

ЗМІСТ

 1 АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ    3
2 Опис досвіду. АКТИВІЗАЦЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ХІМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ                   ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ 5
3 РОЗРОБКИ УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ДОСВІДУ    10
4 ТЕМА УРОКУ.. СИНТЕТИЧНІ ВОЛОКНА. ПОЛІЕСТЕРОВІ Й ПОЛІАМІДНІ ВОЛОКНА, ЇХНІЙ СКЛАД,         ВЛАСТИВОСТІ, ВИКОРИСТАННЯ.    10
5 ТЕМА УРОКУ. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ, ЗАЛЕЖНІСТЬ ШВИДКОСТІ РЕАКЦІЇ ВІД РІЗНИХ ЧИННИКІВ.    17
6 СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ІГРОВИХ ВПРАВ    22
7 З ДОСВІДУ РОБОТИ «ДОМАШНЯ ХІМІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ»    28
8 ВИСНОВКИ    35
9 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ    36 

 

Завантажити: Данилюк Р.Е. Активізація навчальної діяльності учнів на уроці хімії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів. Досвід роботи (документ)


Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Управління освіти Рівненського міськвиконкому

Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар»

Рівненської міської ради

 

GerbElitar_25 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АКТИВІЗАЦЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ХІМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досвід роботи 

вчителя хімії

Рівненського природничо-математичного ліцею

«Елітар» Рівненської міської ради

Данилюка Р.Е. 

 

 

 

 

 

Рівне – 2017


Автор досвіду:

        Данилюк Роман Едуардович, вчитель хімії Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар», освіта вища, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, стаж роботи  15 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адреса досвіду:

        Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар» Рівненської міської ради,

        вул. Гайдамацька, 9а

        Телефон: 24-56-78


Данилюк Р.Е. Активізація навчальної діяльності учнів на уроці хімії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів. Досвід роботи. – Рівне, 2017. 

 

 

 

 

У методичній розробці подано матеріали з досвіду роботи вчителя хімії Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар»,  щодо розкриття та впровадження інформаційних технологій в системі нової сучасної української школи в умовах закладів нового типу. Розкрито структуру системного мислення та схему раціонального впровадження пізнавальної діяльності учнів  з хімії . Зроблено опис досвіду та запропоновано розробки уроків хімії, які ілюструють практичні підходи вчителя щодо реалізації теми досвіду.

Практична реалізація досвіду засвідчила, що навчальна діяльність на уроках хімії  покликана не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а й удосконалити різні форми компетентності учнів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Рекомендовано вчителям хімії для використання в практиці роботи.

 

 

 

 

 

 

Схвалено науково-методичною радою Рівненським  природничо  – математичним  ліцеєм «Елітар» (протокол № 1  від ­01.09.2015 )

 

Схвалено науково-методичною радою комунальної установи «Рівненський міський методичний кабінет» (протокол №   від ­__________ )

 

Схвалено  науково-методичною  радою  Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  (протокол  №  _____ від  ___________ )

 

ЗМІСТ

 

1

АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ

3

2

Опис досвіду.  АКТИВІЗАЦЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ХІМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ  

 

5

3

РОЗРОБКИ УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ДОСВІДУ

10

4

Тема уроку.. Синтетичні волокна. Поліестерові й поліамідні волокна, їхній склад, властивості, використання. 

10

5

Тема уроку. Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників. 

17

6

Створення навчальних інтерактивних мультимедійних ігрових вправ 

22

7

З досвіду роботи «Домашня хімічна лабораторія»

28

8

ВИСНОВКИ 

35

9

Список літератури 

36


Опис досвіду 

АКТИВІЗАЦЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ХІМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ  

 

В інформатизованому суспільстві без оволодіння початковою комп'ютерною грамотністю й уміння використовувати комп'ютерні засоби для вирішення певних задач немислима реалізація творчого потенціалу людини в сучасній науці, культурі, виробництві, ділових і інших сферах життя. Випускник сучасної школи повинен уміти самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності. Формування загальноосвітніх і загальнокультурних навичок роботи з інформацією неможливо без оволодіння інформаційними та телекомунікаційними технологіями.

Актуальність теми. Впровадження інформаційних технологій дає змогу: побудувати відкриту систему освіти, що забезпечує кожному ліцеїсту власну траєкторію навчання, докорінно змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи у них системне мислення, раціонально організувати пізнавальну діяльність ліцеїстів під час навчально-виховного процесу, використовувати комп’ютери з метою індивідуалізації навчального процесу та звертатися до принципово нових пізнавальних засобів, вивчати явища та процеси у мікро - та макросвіті, всередині складних технічних і хімічних систем на основі використання засобів комп’ютерної графіки та моделювання, демонструвати в зручному для вивчення масштабі та формі різні фізичні та хімічні процеси, що реально протікають з дуже великою або малою швидкістю, проводити лабораторні роботи в умовах імітації реального досліду або експерименту. Тому від освіти вимагається не лише нових умінь і знань для учнів, але й урахування цих особливостей. Потрібно підготувати ліцеїста до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати.

Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника ліцею. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями використання Інтернет - ресурсів у закладі, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.  

Нові методики викладання хімії мають ураховувати сучасні вимоги до застосування інформаційних технологій.  

Теоретичним підгрунттям піднятої проблеми стали роботи вітчизняних та зарубіжних науковців, що розкривають філософію продуктивності освіти та впровадження сучасних педагогічних технологій, які забезпечують ідею продуктивності. Дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у навчанні було досліджено І.В.Роберт; психологічні основи комп'ютерного навчання визначив Ю.І.Машбіц; систему підготовки вчителя до використання інформаційної технології в навчальному процесі запропонував і обґрунтував М.І.Жалдак. Американському вченому С.Пейперту належить ідея "комп’ютерних навчальних середовищ", на якій базується більшість сучасних комп’ютерних програм. Ним досліджено можливості комп’ютера як засобу для розвитку розумової діяльності школярів. Використання мультимедійних засобів на шкільному уроці активно вивчається та досліджується в роботах В.В.Гузєєва, С.В. Дендебер, Г.Мальченко, О.П.Окопелова, О.І.Пометун, О.Г. Смоляниної.

Педагогічною ідеєю мого досвіду є активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання хімії, розвитку творчих здібностей ліцеїстів, уміння аналізувати, моделювати, прогнозувати, творчо мислити, сприяти розвитку особистості.

Інформаційні технології я намагаюся впроваджувати в навчально-виховній (уроки, позакласні заходи), науково-дослідницькій діяльності. При цьому ефективними є такі педагогічні методи, як проблемне викладання матеріалу, дослідницький, частково-пошуковий, пошуковий, метод самостійної роботи учнів, метод проектів. Доцільними є нестандартні уроки, уроки-захисти проектів, уроки-заліки, лекційні уроки з комп’ютерною підтримкою. Залучення ліцеїстів у проектну діяльність із комп’ютерною підтримкою є одним із перспективних шляхів мотивування ліцеїстів до засвоєння знань з хімії, формування позитивного ставлення до предмета, удосконалення навичок виконання хімічного експерименту, уміння користуватися Інтернет - ресурсами.

Інтернет на сучасному етапі є найпотужнішим джерелом інформації у науковій та освітянсько-навчальній сферах. У глобальній мережі є електронні версії наукових і науково-популярних видань, розміщуються матеріали наукових конференцій, статті дискусійного характеру тощо, найшвидше повідомляються наукові новини, надаються коментарі науковців, оприлюднюються аудіо - та відеоматеріали. Ознайомлення з такими джерелами дає змогу вчителеві:

·                    з’ясувати сутність і достовірність інформації;  

·                    зробити висновок про доцільність уведення відповідного додаткового матеріалу у зміст загальної предметної освіти з метою його оновлення; 

·                    здобути знання з наукової проблеми, достатніх для грамотного адекватного викладу матеріалу на рівні, адаптованому до навчальних можливостей учнів, а також для надання компетентних відповідей на запитання учнів [1, с. 152–153].

Інтернет - технології займають все більшу вагу в реалізації практичних завдань в освіті. Кількість освітянських Інтернет-ресурсів постійно зростає. Це вимагає поєднання зусиль щодо створення відповідного освітянського середовища, у вигляді інформаційного ресурсу, здатного забезпечувати інформаційну, комунікативну та дослідницьку складові навчального процесу [2].

Для впровадження ІКТ та використання інтернет-ресурсів з метою підвищення якості сучасної природничо-математичної освіти необхідні наступні умови:

·        відповідна матеріальна база, тобто наявність комп’ютерів, обладнання, програм;

·        інформаційна культура вчителя, відповідна підготовка викладача до використання ІКТ, яка передбачає оволодіння вчителем певними уміннями та навичками, які свідчать про його досконале володіння комп’ютером на рівні середньо досвідченого користувача;

·        інформаційна культура учня:

·        від того, наскільки досконало учень володіє комп’ютером на рівні користувача залежить, чи досягне праця вчителя природничих дисциплін успіху;

·        наявність значного педагогічного досвіду: з ІКТ може працювати лише той вчитель, який користується всім арсеналом традиційних методик, урок у комп’ютерному класі вимагає від викладача додаткових психологічних та методичних зусиль, знання методик ефективного застосування комп’ютерних програм, наявність відповідного педагогічного програмного забезпечення, що відповідало б навчальним програмам викладання хімії.

Комп’ютер сприяє розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, спеціальної або загальної обдарованості, формуванню політехнічних знань, забезпечує інтенсифікацію діяльності вчителя та учнів на уроці та в процесі підготовки до нього, здійснення диференціації й індивідуалізації навчання, посилює міжпредметні зв’язки, дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. А все це разом дає змогу покращити якість навчання у школі.

На уроках з природничо-математичних дисциплін комп’ютер використовується як засіб навчання і як інструмент автоматизації навчальної діяльності. Його можна застосовувати впродовж усього уроку:

·               при вивченні нового матеріалу;

·               повторенні і закріпленні вивченого;

·               контролі знань.

 Однак необхідно використовувати різні способи застосування ІКТ на уроках, оскільки монотонне їх застосування стримує цілісне і творче сприйняття навчального матеріалу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій – це освітня стратегія викладання і навчання. Особливість технології в тому, що її не обов’язково використовувати на всіх етапах уроку, бо вона потребує певного підґрунтя, додаткових зусиль, часу і є доречною при розв’язанні низки проблемних задач сучасної методики проведення уроку хімії.

Практика показує, що на будь – яких етапах навчально-виховного процесу є ефективними мультимедійні засоби, проте на різних за структурою та дидактичною метою уроках методика їх застосування відрізняється. Інтенсивність комп’ютеризації уроків хімії визначається їх спрямованістю: ті, що проводяться з елементами мультимедія та цілком комп’ютеризовані. Для перших характерним є епізодичне звертання до комп’ютерних засобів для розв’язання окремих завдань уроку: перевірка знань з попередньої теми, демонстрація експериментів, набуття нових умінь та знань, виконання тренувальних вправ, контролю. Повністю комп’ютеризований урок (мультимедійний урок-лекція) – для досягнення навчальних цілей під час вивчення нового матеріалу. На семінарських заняттях доцільно застосовувати мультимедійні презентації, що характеризує значний ступінь самостійності учнів у набутті і застосуванні знань.

Уроку з комп’ютерною підтримкою властиво: принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини; керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання; інтерактивність і діалоговий характер навчання; оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи; підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером; необмежене навчання.

Широкі можливості технологія має в позакласній роботі з предмету, при написанні науково-дослідницьких робіт, оскільки тут немає обмежень часу. При цьому комп'ютер виконує важливі дві функції.  

1. Для вчителя комп'ютер являє собою джерело навчальної інформації; наочний посібник; тренажер; засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту: є засібом підготовки текстів, їх зберігання; графічним редактором; засібом підготовки виступів; обчислювальною машиною великих можливостей.

У своїй роботі використовую вітчизняні навчальні комп’ютерні програми, які є демонстраційно-навчальними з елементами моделювання, містять тестові блоки, ілюстративні й відеоблоки, звуковий супровід. Прикладами сучасних ППЗ з хімії є:

·        «Таблиця Д.І.Менделєєва»;

·        «Бібліотека електронних наочностей. 8-9 класи»;

·        «Бібліотека електронних наочностей.10-11 класи»;

·        «Уроки хімії. 8 клас»;

·        «Уроки хімії. 9клас»;

·        «Органічна хімія.10-11 класи»;

·        «Віртуальна хімічна лабораторія. 8-11 класи»;

·        Електронний підручник «Хімія.7 клас».

Використання ІКТ надає широкі можливості для суттєвого підвищення якості навчального процесу, підвищує як рівень засвоєння знань, так і інтерес до навчання в цілому. Уроки із застосуванням ІКТ набувають іншого характеру та стилю, потребують нових методичних підходів. Значною перевагою ПК у порівнянні з іншими технічними засобами навчання є можливість індивідуального навчання.

Бази даних, електронні схеми й таблиці, мережі, експертні системи, засоби мультимедія, електронні посібники, задачники, тести, віртуальні лабораторії – це інструменти, які дозволяють мені як вчителю хімії підвищувати якість навчання хімії, стимулюють й організують мисленнєву діяльність учнів, розвивають критичне, емпіричне й евристичне мислення, збільшують загальнокультурний, інтелектуальний і творчий потенціал ліцеїстів.

В якості очікуваних результатів впровадження ІКТ слід виділити:

·        формування ключових компетенцій учнів у процесі навчання та у позаурочній діяльності;

·        підвищення мотивації до навчання учнів;

·        оволодіння комп'ютерної грамотності учнями, підвищення рівня комп'ютерної грамотності у вчителя;

·        організація самостійної та дослідницької діяльності учнів;

·        створення власного банку навчальних і методичних матеріалів, готових до використання у навчально-виховному процесі; 

·        розвиток просторового мислення, пізнавальних здібностей учнів; естетична привабливість уроків.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вчителю урізноманітнити навчальний процес, стимулює навчальну діяльність учнів, робить уроки хімії незабутніми, наочними, барвистими, інформативними, інтерактивними, заощаджує час учителя та учня, дозволяє працювати учневі у своєму темпі, дозволяє вчителю працювати з учнем диференційовано і індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання. Постійно зростає інтерес учнів до предмету, підвищується результативність роботи вчителя: збільшується відсоток учнів, які навчаються на високому і достатньому рівні; щорічно учні ліцею стають переможцями Всеукраїнських олімпіад з хімії та Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт МАН, турніру юних хіміків. Випускники ліцею обирають хімію як предмет для ЗНО та вступають до ВНЗ, де хімія є профільним предметом .


 


РОЗРОБКИ УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ДОСВІДУ

 


Тема уроку. Синтетичні волокна. Поліестерові й поліамідні волокна, їхній склад, властивості, використання. 

Мета уроку:

-         ознайомити учнів  із поняттям «волокна», класифікацією волокон за їх походженням і складом; із синтетичними волокнами, їх складом, будовою та   процесом виготовлення;

-         проводити хімічний експеримент на прикладі властивостей синтетичних волокон (лавсану та капрону);

-         розвивати  пізнавальний інтерес, уміння порівнювати хімічні явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і властивостями і застосуванням волокон, уміння працювати у групах та дотримуватись правил техніки безпеки;

-         сприяти формуванню світогляду учнів (пізнанню світу, розумінню взаємозв’язку теорії і практики), творчого мислення, виховувати культуру спілкування та звичок, інтерес до предмета.

Тип уроку: уроку вивчення нового матеріалу. Урок-дослідження.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап. (Вітання і представлення)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (Звучить пісня «А льон цвіте синьо, синьо…)

-         З давніх-давен люди застосовували льон як …. (відповіді учнів)

Звичайно як тканину для пошиття одягу, існує таке прислів’я: Людину зустрічають по одежі …. .

-         Які ж ваші вимоги до сучасного одягу і запишіть їх у опорні конспекти (учні записують, декілька учнів коментують свої записи).

Потреби людства не можливо задовольнити лише використанням виробів із натуральних волокон, тому існують волокна, що створюють зі штучної сировини, тобто такої якої немає в природі. Такі волокна називаються синтетичними. 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого уроку Cинтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їх склад, властивості, застосування.

Девізом нашого уроку будуть слова М.В. Ломоносова. «Широко простягає хімія руки свої в справи людські».

Сьогодні на уроці ми зможемо:

-         Уміти характеризувати поняття волокна;

-         Знати класифікацію волокон;

-         Ознайомимось із найбільш поширеними видами синтетичних волокон: поліестерні та поліамідні;

-         Порівняємо склад поліестерних та поліамідних волокон;

-         Будемо досліджувати властивості та застосування поліестерних та поліамідних волоко;

-         Використаємо отримані знання в життєвій практиці.

IV. Вивчення нової теми:

1.      Виклад нового матеріалу (з елементами запису в опорний конспект);

-         Що таке волокно?

Волокно́ — гнучке та міцне фізичне тіло обмеженої довжини з малими поперечними розмірами, яке придатне для виготовлення пряжі та текстильних виробів.

Класифікація волокон за викладеним новим матеріалом скласти схему класифікації волокон із прикладами.

Волокна за походженням поділяються на природні та хімічні.

Природні волокна поділяються на:

-         рослинного походження (бавовняне, лляне, конопляне);

-         тваринного походження (вовняне, шовкове);

-         мінерального походження (азбестове);

Хімічні волокна поділяються на:

-         штучні (віскозне, ацетатне);

-         синтетичні (капрон, найлон, лавсан, акрил).

 

Зупинимось докладніше на виробництві синтетичних волокон:

 

Переглянемо невеликий відеофрагмент з заводу виробництва синтетичних волокон: (пояснення вчителя)

1.      стадія – в бункер засипають поліпропілен далі речовина плавиться при температурі 180 0С.

2.      стадія – дана речовина потрапляє в міксер де обертається зі швидкістю 450 обертів за хвилину і перетворюється в однорідну суміш.

3.      стадія – однорідна суміш поступає через окремі отвори (фільєри) за допомогою стиснутого повітря утворюючи тонкі нитки які потрапляють на приймальний стіл, який обертається з сталою швидкістю і потім формується синтетичне волокно.

Синетичні волокна за методом добування поділяються на:

-         поліамідні (капрон, найлон, дедерон, лилион, перлон…);

-         поліестерні (лавсан, терилен, дакрон, тетерон….)

-         поліакрилонітрильні (нітрон …).

 

Капрон належить до поліамідних волокон, оскільки утворюється за рахунок амідних (пептидних зв’язків). В капрону існують міжмолекулярні водневі зв’язки – це надає волокну високої міцності. Воно має низку цінних властивостей:не вбирає вологу і через це швидко висихає, стійке проти стирання.

Інша група синтетичних волокон становлять поліестерні волокна. Справді у структурі згаданих волокон є естерні зв’язки. Полімер, з якого виробляють відоме волокно лавсан (терилен), утворюється внаслідок поліконденсації етиленгліколю і терафталевої кислоти. Взаємодія відбувається між гідроксильними та карбоксильними групами цих сполук.

Лавсанове волокно має цінні властивості: воно міцне, термостійке, на нього не діють розбавлені розчини кислот і лугів.

-         Зараз ми спробуємо подорожувати у хімічну лабораторію і ви практично під моїм керівництвом будемо досліджувати дію кислот та лугів на синтетичні волокна (капрон та лавсан), але спочатку пригадаємо правила техніки безпеки під час роботи з обладнанням та реактивами

Техніка безпеки- це не жарти!

Правила поводження пам’ятати варто

Під час лабораторної роботи

І в побуті, щоб не було турботи, -

Як працювати з кислотою,

Штативом, склом та лугом…

І хімія тоді завжди

Буде вашим другом!

Лабораторний дослід № 22 Відношення синтетичних волокон до розчинів кислот та лугу.

МЕТА: Дослідити дію кислот та лугів на різні синтетичні волокна.

Обладнання: ________________________________________________________________ 

Реактиви: ____________________________________________________________________ 

Завдання: виконайте досліди й оформите звіт, заповнивши таблицю.

Інструктаж з БЖД

Хід роботи

Спостереження

І. Відношення синтетичних волокон до розчину кислот.

1. Налийте в дві пробірки по 1 мл 20%-го розчину сульфатної кислоти.

2. Помістіть в кожну пробірку шматочок волокна:

у пробірку №1 – капрону;

у пробірку №2 – лавсану;

3. Нагрійте обидві пробірки над полум’ям спиртівки.

Спостереження:

Пробірка №1 ___________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Пробірка №2 __________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

ІІ. Відношення синтетичних волокон до розчину лугу.

1. Налийте в дві пробірки по 1 мл 20%-го розчину натрій гідрокисду.

2. Помістіть в кожну пробірку шматочок волокна:

у пробірку №1 – капрону;

у пробірку №2 – лавсану;

3. Нагрійте обидві пробірки над полум’ям спиртівки.

Спостереження:

Пробірка №1 ___________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Пробірка №2 ___________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Висновок: ___________________________________________________________________ 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

_____________________________________________________________________________ 

Додаткове завдання. Волокно нітрон за зовнішнім виглядом більше, ніж інші волокна, схоже на шерсть. Воно досить міцне і добре зберігає тепло. З нітрону виробляють тканини для костюмів, светерів, спортивного одягу, а також штучне хутро. Мономером для добування нітрону є нітрил акрилової кислоти СН2=СН – СΞ N. Складіть рівняння реакції. Обчисліть масу нітрону яку можна добути з 13,25 т нітрилу, що містить 20% домішок, якщо вихід продукту становить 95% від теоретично можливого.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

Закріплення знань:  ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

1. Усі волокна поділяються на такі види: а) природні й синтетичні; б)натуральні і хімічні; в)тваринні й рослинні; г) органічні й неорганічні.

2. У класифікації волокон не враховують: а) спосіб добування; б)походження; в) будову; г)смак.

3. Волокно, що належить до синтетичних поліамідних: а) ацетатний шовк; б)лавсан; в)капрон; г) спандекс;

4. Метод одержання синтетичного волокна лавсану: а) полімеризація; б) поліконденсація; в)ізомеризація; г) етерифікація.

5. Будова полімерного ланцюга молекул капрону: а) лінійна; б) розгалужена; в) циклічна; г)хаотична.

ПІДСУМОК

-         Які синетичні волокна ми вивчили?

-         Яке практичне значення в житті людини відіграють синтетичні волокна? Наведіть приклади.

-         За якою ознакою капрон належить до поліамідних волокон, а лавсан – до поліестерних?

Домашнє завдання:.  Прочитайте параграф №49 в підручнику.

Творче завдання. Уявіть собі, що ви працюєте дизайнерами-маркетологами у магазині «Тканини» Рівненського Льонокомбінату у різних відділах. Вам необхідно продати продукцію вашого відділу з максимальним прибутком. Використовуючи знання, здобуті на сьогоднішньому уроці прорекламуйте Ваш товар зазначивши його преваги над іншими.

І відділ - «Штучні тканини», ІІ відділ  - «Натуральні тканини», ІІІ відділ – «Синтетичні волокна».

РЕФЛЕКСІЯ: Чи досягли ми мети, яку поставили на початку уроку?

Якщо так то приклейте зелений стікер на край вашої парти, якщо ні – то рожевий. Отже, зелений – колір надії на те, що отримані знання на уроці стануть у пригоді вам у майбутньому.

 

МАРШРУТНИЙ ЛИСТ

Дата проведення ______________                        Прізвище ім’я учня ____________________

ТЕМА:  Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їх склад, властивості, застосування.

Вимоги до сучасного одягу:

Гігієчні

Експлуатаційні

Естетичні

Економічні

 

 

 

 

 

 

Волокна -  ___________________________________________________________________ 

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

Заповніть схему класифікації волокон:


 

Лабораторний дослід № 22  

Відношення синтетичних волокон до розчинів кислот та лугу.

МЕТА: Дослідити дію кислот та лугів на різні синтетичні волокна.

Обладнання: _________________________________________________________________ 

Реактиви: ____________________________________________________________________________ 

Завдання: виконайте досліди й оформите звіт, заповнивши таблицю.

Інструктаж з БЖД

Хід роботи

Спостереження

І. Відношення синтетичних волокон до розчину кислот.

1. Налийте в дві пробірки по 1 мл 20%-го розчину сульфатної кислоти.

2. Помістіть в кожну пробірку шматочок волокна:

у пробірку №1 – капрону;

у пробірку №2 – лавсану;

3. Нагрійте обидві пробірки над полум’ям спиртівки.

Спостереження:

Пробірка №1 __________________________________ 

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Пробірка №2 __________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

ІІ. Відношення синтетичних волокон до розчину лугу.

1. Налийте в дві пробірки по 1 мл 20%-го розчину натрій гідроксиду.

2. Помістіть в кожну пробірку шматочок волокна:

у пробірку №1 – капрону;

у пробірку №2 – лавсану;

3. Нагрійте обидві пробірки над полум’ям спиртівки.

Спостереження:

Пробірка №1 ___________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Пробірка №2 __________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Висновок: ____________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Додаткове завдання. Волокно нітрон за зовнішнім виглядом більше, ніж інші волокна, схоже на шерсть. Воно досить міцне і добре зберігає тепло. З нітрону виробляють тканини для костюмів, светрів, спортивного одягу, а також штучне хутро. Мономером для добування нітрону є нітрил акрилової кислоти СН2=СН – СΞ N. Складіть рівняння реакції. Обчисліть масу нітрону, яку можна добути з 13,25 т нітрилу, що містить 20% домішок, якщо вихід продукту становить 95% від теоретично можливого.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закріплення знань: ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

1. Усі волокна поділяються на такі види: а) природні й синтетичні; б)натуральні і хімічні; в)тваринні й рослинні; г) органічні й неорганічні.

2. У класифікації волокон не враховують: а) спосіб добування; б)походження; в) будову; г)смак.

3. Волокно, що належить до синтетичних поліамідних: а) ацетатний шовк; б)лавсан; в)капрон; г) спандекс;

4. Метод одержання синтетичного волокна лавсану: а) полімеризація; б) поліконденсація; в)ізомеризація; г) етерифікація.

5. Будова полімерного ланцюга молекул капрону: а) лінійна; б) розгалужена; в) циклічна; г)хаотична.

Домашнє завдання:. Прочитайте параграф №49 в підручнику.

Творче завдання. Уявіть собі, що ви працюєте дизайнерами-маркетологами у магазині «Тканини» Рівненського Льонокомбінату у різних відділах. Вам необхідно продати продукцію вашого відділу з максимальним прибутком. Використовуючи знання, здобуті на сьогоднішньому уроці прорекламуйте Ваш товар, зазначивши його преваги над іншими.

І відділ - «Штучні тканини», ІІ відділ  - «Натуральні тканини», ІІІ відділ – «Синтетичні волокна».


Тема уроку: «Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників».

Мета: cформувати уявлення про швидкість хімічної реакції, її залежність від різних чинників, поглибити знання про каталізатори та їх вплив на швидкість реакції, розвивати вміння аналізувати інформацію, порівнювати, класифікувати, формулювати узагальнюючі висновки, застосовувати набуті знання на практиці та оцінювати результати виконаних дій, використовувати суб’єктивний досвід учнів, уміння висловлювати судження про роль хімічних процесів в природі та побуті,  допомогти вихованню самостійності, співробітництва, здатності до взаємодопомоги, уважність, бережливе ставлення до хімічних реагентів і свого здоров’я.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблиця електронегативностей хімічних елементів;  штатив з пробірками; нагрівальні прилади хімічні склянки і колби.

Нові поняття і терміни: швидкість хімічної реакції, інгібітори, природа речовин, агрегатний стан, ступінь подрібнення, площа зіткнення, концентрація, каталізатор.

Хід уроку

                   I.      Організаційний момент.

                II.      Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

Епіграф до уроку: «Єдиний шлях до знань – діяльність» ( Бернард Шоу)

Учитель:  Діти, на минулих уроках ми розглянули класифікацію хімічних реакцій за різними ознаками давайте проведемо гру:

Гра «Вірю-не вірю»

             III.      Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.

Питання до класу:

  1. Чим відрізняється черепаха від гепарда?
  2. Чим відрізняється лелека від реактивного літака?
  3. Пригадайте, чим відрізняється повільне окиснення від горіння та вибуху?

Повідомляючи тему уроку наголошуємо, що на цьому уроці ми зможемо:

·     робити висновки про вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій;

·     пояснити, який спосіб зберігання харчових продуктів доцільніший.

Та поміркуємо над словами: «Є тільки дві форми життя: гниття і горіння. Боягузи та жадібні оберуть першу, мужні та щедрі – другу.»

У ваших путівниках є таблиця заповніть першу колонку:

Що я знаю?

Про що дізнався?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропонуємо учням заповнити ліву частину таблиці.( Учні називають, вчитель записує на дошці). Далі говоримо, що наприкінці уроку дізнаємося, чи правильні твердження ми записали і що нове ми можемо дописати в праву частину таблиці.

             IV.       Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв`язків і відношень в об`єктах вивчення.

Чому одні хімічні реакції відбуваються миттєво, а інші тривають століттями? Відповіді на це запитання важливо знати для того, щоб керувати швидкістю хімічних перетворень, прискорювати корисні й уповільнювати шкідливі процеси.

Запитуємо, як позначається швидкість і чому вона дорівнює з точки зору фізика.


 

 

 

Проблемне питання: Що відбувається під час хімічної реакції?

Щоб розпочалася хімічна реакція, потрібен контакт між частинками реагентів.

Під час хімічної реакції частинки речовини рухаються і зустрічаються . Чим частіше зустрічаються частинки, тим більше утворюються нових частинок  і тим швидше відбувається реакція. 

Швидкість хімічної реакції визначається зміною концентрації речовин за одиницю часу.




Зараз ми спробуємо подорожувати у хімічну лабораторію і ви практично під моїм керівництвом будемо досліджувати хімічні реакції, але спочатку пригадаємо правила техніки безпеки під час роботи з обладнанням та реактивами

Техніка безпеки- це не жарт!

Правила поводження пам’ятати варто

Під час лабораторної роботи

І в побуті, щоб не було турботи, -

Як працювати з кислотою,

Штативом, склом та лугом…

І хімія тоді завжди

Буде вашим другом!

1.      Природа реагентів: Природа реагентів істотно позначається на їхній реакційній здатності

Вчитель самостійно демонструє перед класом.

Питання до класу. 1. Які ознаки реакції ви спостерігаєте?

2.      У якій пробірці реакція відбувається швидше?

3.      Чому магній реагує найкраще?

Погляньте на ряд активності металів, щоб правильно відповісти на ці питання.

Про швидкість перебігу кожної з реакцій можна судити за інтенсивністю виділення бульбашок водню. Найшвидше з хлоридною кислотою реагує магній, не реагує – мідь. Отже, природа металів впливає на швидкість відновлення ними катіонів Гідрогену в розчині.

Лабораторний дослід №5

Вплив площі поверхні контакту реагентів, концентрації й температури на швидкість реакції.

Площа поверхні контакту реагентів.

Площа поверхні контакту реагентів – іще один чинник, від якого залежить швидкість хімічної реакції, в якій беруть участь тверді речовини.

Питання до класу. 1. Які ознаки реакції ви спостерігаєте?

2.      У якій пробірці реакція відбувається швидше?

3.      Чому залізні ошурки  реагують швидше?

Подрібнення та розпорошення речовин збільшує ймовірність стикання активних частинок реагентів.

Концентрація реагентів впливає на швидкість хімічної реакції.

Питання до класу. 1. Які ознаки реакції ви спостерігаєте?

2.      У якій пробірці реакція відбувається швидше?

3.      Чому розведена кислота реагує повільніше?

Зі зменшенням концентрації реагентів зменшуватиметься частота зіткнень (у тому числі й активних) між їхніми частинками. Зі збільшенням концентрації реагентів збільшується кількість зіткнень (також активних) між їхніми частинками.

МОДЕЛЮВАННЯ НА КОМП’ЮТЕРІ ДОСЛІДУ У ПРОГРАМІ CROCODILE CHEMISTRY.

Температура  впливає на швидкість хімічної реакції.

Температура, за якої відбувається хімічна реакція, також позначається на її швидкості.

Питання до класу. 1. Які ознаки реакції ви спостерігаєте?

2.      У якій пробірці реакція відбувається швидше?

3.      Чому нагріта кислота реагує краще.

За підвищенням температури хімічні реакції переважно пришвидшуються. Це зумовлено збільшенням вмісту активних молекул (чи інших структурних частинок у реакційній суміші). Натомість охолодження уповільнює взаємодію між реагентами. Саме тому харчові продукти довше зберігаються за низьких температур.

2. Каталізатор.

Пам’ятайте, що швидкість хімічної реакції можна збільшити, використовуючи каталізатор. Він змінює механізм реакції, спрямовуючи її перебіг.

ВІДЕОДЕМОНСТРАЦІЯ: Розклад гідроген пероксиду в присутності каталізатора.

Питання до класу. 1. Які ознаки реакції ви спостерігаєте?

2.      Чому в присутності MnO2 реакція відбувається швидше?

3.      Запишіть рівняння реакції визначте тип реакції за кількістю реагентів?

Вчитель розповідає про біологічні каталізатори-ферменти.

V. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх в різних ситуаціях.

1.Аналізуємо ліву частину таблиці «Я знаю», заповнену на початку уроку, і дописуємо праву частину – «Про що дізнався».

Питання до учнів: 1. Чому продукти харчування зберігають в холодильнику?

2. Під час консервації продуктів використовують речовини – консерванти.  Яку іншу назву можна дати цим речовинам?

ВСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ.

РОЗТАШУЙ ЯВИЩА ЗА ЗРОСТАННЯМ ШВИДКОСТІ РЕАКЦІЙ.

Задача-прогноз: Для дослідження реакції цинку з кислотою Петро взяв хлоридну кислоту, а Галинка – оцтову такої самої концентрації. Спрогнозуйте, у якому випадку реакція відбудеться швидше.

VI. Підведення підсумків уроку і домашнє завдання.

Міркування дітей над словами: «Є тільки дві форми життя: гниття і

горіння. Боягузи та жадібні оберуть першу, мужні та щедрі – другу».

Гниття і горіння – процес окиснення, що відбувається з різною швидкістю і якістю. Доречно пригадати стародавній закон лікарів: «Светя другим - згораю»(російською мовою).

VII.           Домашнє завдання

Як варіант домашнього завдання:

Школа виживання!

За допомогою мережі Інтернет розробіть пам`ятку для тих, хто збирається у похід: Які продукти харчування краще брати з собою і чому?

ü      Як доцільніше зберігати продукти?


МАРШРУТНИЙ ЛИСТ

Дата __________                                          ПІБ учня _____________________


Тема подорожі: «Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників».

Що я знаю?

Про що дізнався?

 

 

 

 

ФОРМУЛИ:

З фізики                                                                                                      З хімії

   

ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ -  ____________________________________________ 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПОДОРОЖ В ХІМІЧНУ ЛАБОРАТОРІЮ

(Дослідження чинників, що впливають на швидкість хімічної реакції)

ІНСТРУКТАЖ  З БЖД.

1.      Природа реагентів: (демонстрація)

Що робили?

Що спостерігали?

Хімічне рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД №5

Вплив площі поверхні контакту реагентів, концентрації й температури на швидкість реакції.

2.             Площа поверхні контакту реагентів.

Що робили?

Що спостерігали?

Хімічне рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.             Концентрація реагентів.

Що робили?

Що спостерігали?

Хімічне рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.      Температура.

Що робили?

Що спостерігали?

Хімічне рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.      Вплив каталізатора

Що робили?

Що спостерігали?

Хімічне рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАТАЛІЗАТОР -  ___________________________________________________________ 

_____________________________________________________________________________ 

ІНГІБІТОР - _______________________________________________________________ 

_____________________________________________________________________________ 

ВИСНОВОК: Швидкість хімічних реакцій залежить _____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РОЗГАДАЙТЕ:

РОЗТАШУЙТЕ ЯВИЩА ЗА ЗРОСТАННЯМ ШВИДКОСТІ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ:

         Вибух газу

         Ржавіння заліза

         Утворення мінералів у природі

         Бродіння виноградного соку

         Згоряння тирси у грубці

         Скисання молока


ЗАДАЧА – ПРОГНОЗ: Для дослідження реакції цинку з кислотою Петро взяв хлоридну кислоту, а Галинка  - оцтову такої самої концентрації. Спрогнозуйте, у якому випадку реакція відбуватиметься швидше.

Домашнє завдання: Школа виживання!  За допомогою мережі Інтернет розробіть пам`ятку для тих, хто збирається у похід:

Які продукти харчування краще брати з собою і чому? Як доцільніше зберігати продукти?


Створення навчальних інтерактивних мультимедійних 

 ігрових вправ

 

Використання учнями смартфонів, вільний доступ до мережі Інтернет — це елементи повсякденного життя учнів. Але ж нам, учителям, потрібно мотивувати учнів до навчання. Зацікавити сучасних підлітків до вивчення предметів можна за допомогою використання хмарних технологій, що містять створення та використання ігрових мультимедійних вправ. Адже гра — це природне середовище для дитини, тим більше, якщо її етапи можна проходити у власному телефоні.

Для вчителя інтерактивні мультимедійні вправи це мотивація до навчання учнів, вид контролю, проектна діяльність учнів.

LearningApps.org є сервісом Web 2.0 для підтримки процесів навчання та викладання за допомогою невеликих інтерактивних модулів. Ці модулі можуть використовуватись безпосередньо як навчальні ресурси або для самостійної роботи. Метою роботи є створити загальнодоступну бібліотеку незалежних блоків, придатних для повторного використання та змін. Блоки (вони називаються Вправами) не включені в жодні конкретні сценарії чи програми, тому вони не розглядаються як цілісні уроки чи завдання, натомість їх можна використати в будь-якому доречному методичному сценарії.

Алгоритм дій

У будь-якій пошуковій системі введіть назву електронного ресурсу http://learningapps.org/

Щоб вибрати мову, натисніть на трикутник, що вказано стрілкою:

Виберіть мову — одну з 19 запропонованих.

Щоб мати можливість створювати власні вправи, залучити до створення вправ своїх учнів, необхідно зареєструватися. Для цього натисніть «Реєстрація»:

та створіть новий обліковий запис.

Надалі Ви зможете увійти з наявним обліковим записом LearningApps, вказуючи параметр «Електронна скринька» та ввівши «Пароль».

Це дасть можливість створювати власні вправи:

та залучити до співпраці дітей.

 

Якщо натиснути позначку «Перегляд вправ»

та обрати категорію «Хімія» (чи будь-яку іншу, що вас зацікавить) — це відкриє доступ до вже створених публічних вправ.

Щоб створити вправу власноруч, натисніть на «Створення вправи».

Виберіть шаблон для створення вправи. (Одразу можна подивитись приклади подібної вправи та створити її особисто. Для цього натисніть будь-яке мале зображення далі, або завантажте презентацію собі на компьютер).

 

Для створення нових вправ заповніть шаблони простих веб-форм:

У будь-який час ви можете відредагувати свою вправу, або створити схожу:

Для використання завдань на уроці достатньо вказати код повноекранного перегляду.

Учні на смартфоні, планшеті з доступом до мережі Інтернет вводять в адресний рядок код після адреси ресурсу http://learningapps.org/. Відкриється сторінка відповідної мультимедійної вправи.

Це дає можливість уникнути пошуків необхідної вправи під час уроку і суттєво економить час.

Перевірити та оцінити виконання мультимедійної вправи можна в кожної дитини, порахувавши кількість помилок. 10 – 2 = 8 балів.

Використовувати сервіс LearningApps.org можна для мотивації учнів до навчання через цікаву гру з предмета, для перевірки знань на уроці, як проектний вид діяльності — учні можуть підготувати інтерактивну гру або цикл ігор самостійно чи групою.


З досвіду роботи “Домашня хімічна лабораторія» 

Передмова

Відомо, що успіх будь-якої діяльності, у тому числі і навчальної, багато в чому залежить від наявності позитивних мотивів навчання. Людині від природи притаманний безумовний орієнтований рефлекс “чому?”. Завдання педагога полягає в тому, щоб протягом усього періоду шкільного навчання створювати найсприятливіші умови для підтримки цієї властивої людині цікавості, не гасити її, а доповнювати новими мотивами, що йдуть від самого змісту навчання, форм і методів організації пізнавальної діяльності, від стилю спілкувань з учнями. Мотивація навчання — не стихійно виникаючий процес, і розраховувати тут тільки на природні задатки було б необачно і безперспективно. Тому ми прагнемо спеціально формувати, розвивати, стимулювати мотивацію і, що особливо важливо, учити школярів “самостимулювати” свої мотиви.

   Багатьом педагогам з власного досвіду відомо: самостійна пізнавальна діяльність учнів перш за все реалізується в тих аспектах науки, які пов’язані з набуттям практичних вмінь і навичок. Дитина пізнає навколишній світ і існуючі у ньому природні явища на основі живого споглядання за допомогою мисленнєвого апарату і застосовує набуті таким чином знання на практиці. Іноді буває навпаки: дитина отримує новий практичний ефект, який вона поки що не може пояснити на основі власного досвіду. Це теж стимулює процес навчання. В обох випадках найважливішим чинником є практичний аспект пізнання.

Оскільки для здійснення самостійної діяльності у потрібному обсязі урочного часу явно недостатньо, одним із основних завдань педагогічної діяльності вчителя є не лише розвиток пізнавального інтересу до фізики, але і формування практичних умінь і навичок під час дослідження фізичних процесів, що загалом виховує любов до хімії, формує риси сучасної особистості, якій притаманні вміння досліджувати процеси і явища, аналізувати їх, робити висновки, необхідні для подальшого застосування набутих знань на практиці. А для того, щоб дитина краще могла щось пізнати, їй необхідне відповідне обладнання, за допомогою якого вона може це здійснити.

   Фундаментом самостійної практичної діяльності учнів є розроблена нами у співпраці з вчителями кафедри природничих дисциплін ліцею домашня хімічна лабораторія (ДХЛ), яку зацікавлений учень, не затрачуючи значних зусиль, може створити вдома і за допомогою якої він здатний досліджувати нескладні, але цікаві процеси і явища.

Кількість приладів домашньої хімічної лабораторії, в принципі, необмежена. Всі прилади, за винятком чотирьох, саморобні; їх кількість збільшується по мірі вивчення нових тем і розділів. Зазвичай, вчитель знайомить учнів з новим приладом ДХЛ ще до початку вивчення нової теми, в якій цей прилад використовується. Вчителю бажано (хоча і не обов’язково) мати у кабінеті комплект готових приладів, для того, щоб показати їх будову і принцип роботи. Згодом можна проводити постійно діючу конкурсну виставку саморобних учнівських приладів з відзначенням кращих робіт.

 

Методичні рекомендації щодо використання ДХЛ

в домашніх умовах

Створення домашньої хімічної лабораторії продиктоване різними факторами, головний з яких полягає в тому, що хімічна лабораторія дає змогу забезпечити всіх бажаючих основними хімічними приладами, в тому числі і на уроках, що є особливо важливим на фоні вкрай незадовільного матеріального забезпечення кабінету хімії.

Однак основним призначенням ДХЛ є, насамперед, спроба активізації творчих здібностей та самостійної пізнавальної діяльності учнів у домашніх умовах. Методика проведення домашнього хімічного експерименту достатньо різноманітна.

93984340_origЕкспериментальні задачі потребують різносторонньої практичної та теоретичної підготовки учнів, а тому забезпечують багатогранний хімічний та математичний розвиток вихованців і мають відмінності від лабораторних дослідів, а також від практичних робіт і спостережень, що забезпечує не тільки доповнення, а в деяких випадках і їх заміну. В процесі розв’язування експери­ментальних задач учні отримують слушну нагоду збага­чувати і розвивати притаманні їм експериментальні уміння і навички, використо­вувати їх для спостереження або виконання вимірювань в конкретних проявах хімічних явищ. Постановка експериментальних задач дозволяє зрозуміти учням хімічні закони в дії, встановити об’єктивність хімічних законів і закономірностей, ознайомитися з використанням хімічних явищ і процесів у повсякденному житті, побуті та на виробництві.

 

Як створити домашню хімічну лабораторію

            Якщо при слові «лабораторія» ви уявляєте собі простору кімнату з витяжною шафою, скляними приладами, печами, насосами і дерев’яними шафами, повністю заповненими посудом і реактивами – то ви помиляєтесь. Мова йде про куточок кімнати, необов’язково житлової, в якому можна поставити невеличкий столик і повісити над ним поличку.

            Але перш ніж облаштовувати лабораторію, виконайте дві вимоги:

1. Точно вирішите для себе, чи хочете всерйоз займатися хімічними дослідами, чи вистачить у вас терпіння ретельно їх проводити,        чи не бентежить вас підготовка до дослідів і такі нудні заняття, як прибирання і миття брудного посуду.

2. Якщо ви свідомо йдете на все це, то залишається друга вимога: отримати згоду старших.

            Будемо сподіватися, що ваша тверда переконаність вплине на думку батьків.

Почнемо з організації робочого місця.

Робочий стіл бажано поставити ближче до вікна, щоб освітлення було добре, до того ж, якщо працювати біля вікна, то легше провітрювати приміщення. Якщо біля вікна місця немає, подбайте про електричне освітлення. У будь-якому випадку майте на увазі, що не можна виконувати досліди в напівтемному приміщенні!

Як би охайно ви не працювали, на стіл можуть потрапити краплі розчинів, розсипатися тверді речовини. Щоб уникнути неприємностей, щоб зберегти стіл, покладіть на нього лист лінолеуму, або товсту фанеру, або пресований картон, або можна обійтися звичайною цератою чи поліетиленовою плівкою. Якщо стіл не відданий повністю у ваше розпорядження, зробити це вкрай необхідно.

            До того ж не завадить поставити на стіл ще і піддон - наприклад, велику фотографічну кювету, яку легко можна вимити після досліду. Стіл після роботи також потрібно протерти вологою ганчіркою, а потім витерти насухо.

            Дуже зручно, якщо над столом можна повісити поличку або шафку і тримати  там все необхідне для дослідів. Якщо ж це неможливо виконати, то все одно тримайте посуд та реактиви в одному місці, недалеко від робочого столу. Ні в якому випадку не розкидайте їх по кімнаті!

item            Придбайте, будь ласка, щільний фартух, найкраще цератовий. Нам доведеться іноді мати справу з їдкими речовинами, і фартух вбереже ваш одяг. В аптеці або господарському магазині купіть пару гумових рукавичок - стануть в нагоді для деяких дослідів.

            Тепер про посуд. Звичайно, найкраще було б придбати справжні пробірки, колби, хімічні стакани і тиглі. Але це не завжди реально. Вихід з положення знайдеться: треба використовувати те, що є під рукою.

Хімічний посуд

            Пробірки найпростіше замінити тонкостінними скляними ампулами з-під пігулок. Оскільки дно у них плоске, нагрівати їх на відкритому полум'ї не можна, але водяну баню вони витримують. Для проведення дослідів і для зберігання речовин згодяться також пляшечки з-під пеніциліну, стрептоміцину та інших ліків. Спочатку знадобиться не більше десяти таких саморобних пробірок. Хімічним посудом можуть бути також різноманітні флакони і банки з-під ліків, які закриваються зазвичай поліетиленовими корками. Такі корки дуже зручні, тому що вони стандартні і підходять до багатьох склянок. Але головне - поліетилен хімічно стійкий, він не руйнується навіть під дією концентрованих розчинів кислот і багатьох органічних розчинників, і тому у флаконах з поліетиленовими корками можна зберігати і такі реактиви, від яких з часом руйнуються гумові корки. Між іншим, коли кількість реагуючих речовин невелика, кришки і корки теж можна використовувати для дослідів.

Обладнання для нагрівання

            Іноді пробірки доводиться нагрівати, і, звичайно, їх при цьому не можна тримати руками. Кращого тримача для пробірок, ніж дерев'яна  прищіпка для білизни, нам, мабуть, не знайти. Для зручності прищіпку можна подовжити, прикріпивши до однієї з її розвилок паличку або шматок товстого дроту. З товстого м'якого дроту неважко зробити тримач, але не забудьте надягти на той кінець, за який ви будете братися рукою, шматок гумового шлангу або обмотайте його ізоляційною стрічкою.

Штативи

            Спеціальний штатив для більшості дослідів не потрібний, але корисно зробити штатив-підставку для пробірок, щоб не тримати їх довго в руках. Найпростіший штатив - це брусок, в якому просвердлені (не наскрізь) отвори діаметром трохи більшим, ніж діаметр пробірок.

Посуд для зберігання реактивів

            Скляна тара від харчових продуктів - майонезні банки, пляшки, скляні банки з-під варення і компоту - годиться для зберігання реактивів і для деяких дослідів. Пам'ятайте, що посуд з товстостінного скла не можна нагрівати - він може тріснути. В описах дослідів ми будемо радити, який посуд краще взяти. Якщо ж посуд не обумовлений, отже, годиться будь-яка склянка, яка є під рукою.

            Який би посуд для зберігання речовин ви не вибрали, він повинен бути щільно закритий, і до нього обов'язково треба приклеїти надпис. Найпростіший надпис - з лейкопластиру. Він легко приклеюється до сухого скла, на ньому зручно писати кульковою ручкою; коли надпис зблякне, його не важко відновлювати. Можна зробити і паперову етикетку, приклеївши її прозорим скотчем.

            Весь посуд перед використанням (і після кожного використання) необхідно ретельно вимити; якщо посуд брудний, його миють пральним порошком за допомогою йоржика, а потім ще кілька разів чистою водою.

            Посуд має зберігатися тільки чистим. Його треба мити відразу після досліду (це, до речі, і легше, тому що через годину-другу бруд може міцно пристати до стінок). Вимитий посуд краще сушити так, щоб вода легко стікала з нього.

Виготовлення сушки

            Можна виготовити для цього просту сушку: вбити в товстий лист фанери довгі цвяхи, щоб вони пробили лист наскрізь і пішли в нього по самий капелюшок, відігнути з фанери цвяхи вгору під кутом 450 і обмотати їх ізоляційною стрічкою, щоб не подряпатися (або надягти гумові трубки). Про всяк випадок не завадить затупити напилком вістря цвяхів. Це і є сушка.

            Її треба повісити на стіну і поставити знизу піддон, щоб вода, стікаючи з пробірок і склянок, надягнутих на цвяхи, не капала на стіл або на підлогу.

 

Посуд для прожарювання

Chemistry            Іноді в ході досліду необхідно прожарити речовину. Для цього є спеціальний порцеляновий посуд, але можна обійтися і без нього. Допоможуть ретельно вимиті бляшані баночки з-під гуталіну або вазеліну. А якщо речовини небагато, скористайтеся столовою або навіть чайною ложкою з нержавіючої сталі. Звичайно, для їжі ця ложка вже не годиться, так само, як пляшки, банки та інший посуд, який ви взяли для дослідів. Краще, напевно, буде купити спеціально одну-дві сталеві ложки для своєї лабораторії. Вони знадобляться не тільки для прожарювання, але можуть замінити шпателі, якими набирають речовини для дослідів. Якщо ж дослід проводять в пробірці, то можна обійтися і без шпателя: порошкоподібні речовини набирають здебільшого прямо в суху пробірку.

Фільтри

            Тепер трохи про фільтри. Вони будуть потрібні досить часто. В описах дослідів вам будуть зустрічатися поради: профільтрувати рідину, відділити осад від розчину. Іноді можна обійтися без фільтрування. Якщо осад досить важкий, йому дають осісти, а рідину зливають з нього в чисту склянку по скляній паличці (цей прийом називається декантація). Але частіше доводиться все-таки фільтрувати, а тому треба вміти виготовляти паперові фільтри. Для цього необхідний спеціальний папір, не просочений клеєм. Він так і називається - фільтрувальний. Всі з ним добре знайомі, навіть першокласники - це звичайна щільна паперова серветка.

             Щоб виготовити фільтр, треба приготувати квадратний шматок фільтрувального паперу, скласти його навпіл і ще раз навпіл, а потім обрізати краї так, щоб при розгортанні вийшов круг. Такий складений вчетверо листок треба розсунути, щоб утворився конус. Половина цього конуса буде з одного шару паперу, інша половина - з трьох шарів.

            Інший фільтр, трохи складніший - складчастий. Для нього вирізають з паперу круг і складають його багато разів, щоб вийшла гармошка. Через такі складки рідина фільтрується швидше, але важкий осад може цей фільтр прорвати, він годиться тільки для легких,  осадів у вигляді пластівців або для великих кристалів.

            Фільтр, необхідно вставити у лійку - скляну (хімічну) або пластмасову, яку продають в господарських магазинах. Він повинен щільно прилягати до стінок лійки і не доходить до її краю на кілька міліметрів. Перед роботою фільтр змочують розчинником (як правило, водою; ми частіше за все будемо мати справу з водними розчинами), потім обережно ллють рідину з осадом. Фільтрування вимагає терпіння, тому що рідина через промокальний папір проходить повільно. Але ні в якому разі не відривайте кінчик фільтру - вся робота піде нанівець.

            Іноді можна фільтрувати через тканину або кілька шарів марлі - це трохи швидше, але не так ефективно. В описах дослідів буде сказано, через який матеріал можна фільтрувати. Якщо ж особливих зауважень з цього приводу ви не виявите, то фільтруйте через паперовий фільтр.

Нагрівні прилади

            У багатьох дослідах реагенти необхідно нагрівати. Якщо потрібна температура не вище 1000 С, то найзручніше (та й безпечніше) користуватися водяною банею.

             Нею може бути будь-яка каструля (краще з ручкою) або просто широка консервна банка, в яку налита вода. Воду нагрівають до необхідної температури, скажімо, до кипіння, ставлять у неї пробірку або склянку з реакційною сумішшю, а щоб пробірка не впала, роблять будь-яке пристосування. Наприклад, обмотують пробірку дротом так, щоб дротові кінці стирчали на зразок вусів, і ці вуса кладуть на край каструльки. Або роблять кришку з фанери так, щоб вона могла лежати на каструлі, а в кришці просвердлюють отвір для пробірок і закріплюють їх дротяними вусами, тільки зовсім короткими.

            Коли речовину нагрівають в склянці, то кришка не потрібна. Стакан ставлять у водяну баню, але не прямо на дно (так він може перегрітися), а на підставку з фанери або шматка дерева. У підставці бажано прорізати отвори, щоб вода могла циркулювати. А щоб дерево не випливало, підставка має щільно прилягати до стінок бані.

            Наливати багато води не треба - достатньо, якщо стакан або пробірка будуть занурені у воду наполовину. У міру википання воду треба потроху доливати.

            Водяну баню можна нагрівати на газовій або електричній плиті або на закритій електроплитці (будь ласка, пам'ятайте про охайність у роботі!).

            Якщо ж треба нагрівати речовини на відкритому полум'ї до більш високих температур, то краще користуватися пальником з "сухим паливом", таблетки якого продають в господарських і спортивних магазинах, - таким сухим пальним часто користуються туристи. Таблетки пального дають рівне і жарке полум'я. Спалювати їх треба на спеціально зробленому триніжку. Його можна виготовити з товстого сталевого дроту у вигляді триноги і покласти зверху жерстяну кришку з загнутими краями, наприклад від скляної консервної банки; на цій кришці і підпалюють шматок. Приготуйте і жерстяний ковпачок, наприклад, маленьку консервну банку, яким ви будете гасити полум'я: накрийте ковпачком сухе паливо, повітря перестане до нього надходити, і полум'я згасне.

            Ще один спосіб нагрівання до високої температури - піщана баня. У невелику сковорідку насипте рівним шаром сухий прожарений пісок на висоту близько 2 см. На пісок поставте порцелянову чашку або металеву банку з реакційною сумішшю і нагрівайте піщану баню на електроплитці. Це старий, надійний і безпечний метод прожарювання, хоча і не дуже швидкий.

Вимірювання мас та об’ємів

            Трохи про вимірювання мас і об’ємів.

            Для домашньої лабораторії підійдуть аптечні ваги, вони досить точні і коштують недорого. Такого ж типу ваги з коромислом для зважування фотореактивів продають у фотомагазинах. Годяться і важільні ваги з межею вимірювання до 100 г; особливо високої точності зважування для більшості наших дослідів не буде потрібно.

            Що ж до вимірювання об’ємів, то для цього можна використовувати аптечні мензурки або мірний стакан. В крайньому випадку можна скористатися мірною пляшкою, з якої годують через соску немовлят.

            Іноді нам потрібні будуть і більш складні прилади, багато з яких можна буде зібрати з підручних засобів. Як саме - про це буде сказано в описах дослідів.

Перелік приладів, які входять до складу домашньої хімічної лабораторії під час вивчення хімії у 7-9 кл.

AUT_0010Изображение 008AUT_00101. Мензурка. Виготовляється з одноразового шприца 20 мл шляхом відрізання нижньої частини циліндра (5-6 мм), яка одягається на циліндр і служить підставкою мензурки.

2. Мірна склянка. Виготовляється з пластикової банки з-під майонезу масою 500 г або петпляшки місткістю 0,5 л. (Для того, щоб верхній край склянки був жорстким, на нього щільно одягають кільце, вирізане з пластикової кришки з баночки кави “Nescafe”)

Изображение 0303. Термометр. Можна придбати термометр вартістю 1,5 грн., межі вимірювання якого від -30оС до +50оС.

Изображение 006Изображение 0054. Ареометр. Виготовляється з одноразового шприца 5-10 мл металевого грузила, та заряду від гелевої ручки. Вага грузила підбирається таким чином, щоб показник «1000 кг/м3» знаходився трошки вище від основи тонкої трубки.

 

Перелік необхідних реактивів та посуду для створення домашньої хімічної лабораторії

   Для проведення простих хімічних дослідів необхідно придбати в магазині чи в аптеці наступні матеріали:

1.      Місткість для лугу з коркованою основою.

2.      Місткість для соляної кислоти з коркованою основою.

3.      Пробірка з калієм.

4.      Пробірка з кристалами йоду.

5.      Залізо в порошку і в дроті.

6.      Лимона кислота.

7.      Нітратна кислота.

8.      Камфора.

9.      Сірка.

10.  Алюмінієвий порошок.

11.  Гашене вапно.

12.  Мідний купорос.

13.  Сода питна.

14.  Сода техніча.

15.  Оцет (9%).

16.  Денатурат.

17.  Калій перманганат.

18.  Ацетон.

19.  Віск.

20.  Біхромат калію.

21.  Однопроцентний розчин фенолфталеїну (розчин спирту або фармасепту).

22.  Борна кислота.

23.  Цинк.

24.  Селітра.

25.  Гипофосфат (мінеральні добрива).

26.   Трубки скляні з пробкою.

27.  Йоршик для пробірок.

28.  Пробіркотримачі.

29.  Лакмусовий папірець.

30.  Піпетка.

31.  Ділильна лійка.


Приклади експериментальних задач для 7-9 класів

Експериментальні задачі. 7 клас

Демонстраційна задача.

            Описати і пояснити процеси і явища, які відбуваються під час демонстрації.

            Фронтальні експериментальні завдання. (методи очистки води від землі, чорнила і солі).

1. За допомогою наявного обладнання та реактивів перетворити воду в кока-колу.

Обладнання: спиртівка, сухий спирт, стакан з водою кімнатної температури, мінеральна вода.

Реактиви: кусочок цукру (рафінаду).

ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: Виростити кристал мідного купоросу.

Обладнання та реактиви: Порошок мідного купоросу, вода, стакан, скляна паличка.

Експериментальні задачі. 8 клас

Демонстраційна задача.

            Описати і пояснити процеси і явища, які відбуваються під час демонстрації.

            Фронтальні експериментальні завдання. (досліди з газами, очистка вапняного розчину.).

 

1. За допомогою пляшки з мінеральною водою очистити вапняний розчин і пояснити цей процес за допомогою хімічних рівнянь.

            Обладнання: газована мінеральна вода, газовідвідна трубка, хімічний стакан.

            Реактиви: Свіжоприготовлений розчин  вапна, тепла  дистильована вода.

Експериментальні задачі. 9 клас

Демонстраційна задача.

            Описати і пояснити процеси і явища, які відбуваються під час демонстрації і написати відповідні рівняння реакції..

Фронтальні експериментальні завдання. (Міднення гвіздків).

Обладання та реактиви: Залізний гвіздок, насичений розчин сульфату міді, лимона або оцтова кислота. 

1. За допомогою наявного обладнання та реактивів створити модель вогнегасника. Написати відповідні рівняння реакції.

Обладнання: дві ПЕТ пляшки, поліетиленова плівка, заряд для ручки, гвіздок.

Реактиви: вода, оцтова або лимонна кислота, кристалічна питна сода.

ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: Створити найпростішу модель електролітичної ванни. Дослідити електроліз розчину питної соди.

Обладнання та реактиви: Скляний стакан, два олівці, провідники, розчин питної соди.


ВИСНОВКИ 

 

Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті.

Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами поколінь.

Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. На мою думку, інформаційні методи є одними з найцікавіших форм навчання на уроках хімії.

Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?

Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному розвитку і становленню особистості.

Розглядаючи інформаційні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.


Список літератури: 

1. Андрєєв А. А. Комп’ютерні та телекомунікаційні технології в сфері освіти / А. А. Андрєєв / Шкільні технології. – 2007. – № 3. – С. 151–170.

2. Бужиков Р. П. Дидактичний потенціал Інтернет-технологій в сучасній системі освіти / Р. П. Бужиков // Проблеми освіти: наук. збірник Ін-ту інновац. технологій і змісту освіти МОНМС України. – К., 2011. – Вип. 66. – Ч. ІІ. – С. 40–45.

3. Глізбург В. І. Інформаційні технології при освоєнні топологічних і диференційовано геометричних знань в умовах безперервної математичної освіти / В. І. Глізбург // Інформатика та освіта. – 2009. – № 2. – С. 122–124.

4. Дорошенко Ю. О. Хімія та екологія з комп’ютером / Ю. Дорошенко, Н. Семенюк, Л. Семко. – К.: Шкільний світ; Вид-во Л. Галіцина, 2005. – 128 с.

5. Жабєєв Г. В. Методика використання Інтернет-ресурсів у процесі профільного навчання хімії: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. В. Жабєєв. – К., 2009. – 198 с.

6. Жалдак М. І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, хімії фізики, інформатики: посібник для вчителів / М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 182 с. 

7. Жук Ю. О. Організація суб’єктно орієнтованого навчального середовища у дидактичному просторі «віртуальна лабораторія» [Електронний ресурс] / Ю. О. Жук // Інформаційні технології і засоби навчання. — К. : ІІТЗН НАПН України, 2010. — № 3 (17). — Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em17/emg.html.

8. Жук Ю. О. Інтернет орієнтовані педагогічні технології: проблема інтерпретації поняття. [Електронний ресурс] / Ю. О. Жук, О. М.Соколюк // Інформаційні технології і засоби навчання. — К. : ІІТЗН НАПН України, 2012. — № 5 (27). — Режим доступу : http://www. jornal.iitta.gov.ua/index.php/article/view/.  

9. Науменко О. М. Окремі аспекти застосування інтернет-орієнтованих педагогічних технологій навчання хімії. [Електронний ресурс] / О. М. Науменко // Інформаційні технології і засоби навчання. — К. : ІІТЗН НАПН України, 2012. — Т. 4 (26). — Режим доступу : http://www.jornal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/570. 

10. Родигіна І. В. Використання інформаційних технологій у процесі вивчення історії хімії / І. В. Родигіна, К. М. Родигін // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – № 4. – С. 28–29. 

11. Тасенко О. В. Використання комп’ютерів у викладанні хімії та біології / О. В. Тасенко // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2007. – № 1. – С. 16–18. 

12. Шумська Н. Комп’ютерні технології у навчанні хімії / Н. Шумська // Біологія і 

 

 

 

 

 

 

Вашу публікацію на сайті може засвідчити Сертифікат

mini

Революція гідності. Війна. Рівненщина

Сайт пам'яті загиблих
Революція гідності. Війна. Рівненщина

Опитування

Які джерела електронних ресурсів Ви використовуєте найчастіше?
 

Інше