Закон «Про повну загальну середню освіту», який був прийнятий парламентом, надає можливість проведення додаткових занять у школі з учнями, які мають невисоку успішність. Про це в інтерв’ю Інтерфакс-Україна сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.
За її словами, відповідна норма була додана до законопроекту після оприлюднення результатів міжнародного дослідження PISA.
«Тобто, фактично ми даємо право на таке собі «узаконене репетиторство» в публічних школах, яке буде оплачуватися за рахунок державних коштів», – зазначила міністр.
Разом з тим, вона не змогла дати точної відповіді, як працюватиме механізм проведення таких додаткових факультативних занять, і які учні зможуть їх відвідувати.
https://osvita.ua/school/69686/
Проблеми й труднощі шкільної освіти в Україні підіймаються доволі часто й стосуються глобальних питань. Можливо, тому все, що стосується позашкільної освіти, громадськість сприймає як другорядне та менш важливе.
Однак це жахлива помилка, оскільки позашкільна освіта має велике значення для розвитку творчості й нестандартних навичок наших дітей. Більше того: до даної сфери залучена велика кількість талановитих педагогів та інших працівників, чиї інтереси лишаються поза межами загальної уваги.
До позашкільної освіти належить уся інфраструктура, що займається творчим, фізичним та інтелектуальним розвитком молоді. Для широкого загалу усе це більш відоме, під узагальненою назвою «гуртки», більшість з яких розташовуються у школах мистецтв чи будинках культури.
В Україні стартував проект «Відкривай Україну: Ідентифікація», який навчає підлітків командній співпраці, комунікації, роботі з ідеями, лідерству та проектному менеджменту. Організатором проекту є Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну».
Метою проекту є навчання дітей втілювати задуми і змінювати цим свої школи, міста та країну.
Проект «Відкривай Україну: Ідентифікація» складається з кількох етапів. Спочатку учні 7-11 класів формують команду, обирають ментора (вчителя), досліджують проблеми свого міста та генерують ідею проекту. Наступним етапом є реалізація ідеї у своєму населеному пункті.
У півфіналі проекту в усіх обласних центрах відбудуться фестивалі освітніх інновацій «Освітній хайп», де оберуть переможця від області.
Роз’яснення Міністерства освіти і науки щодо змін у Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Принципи
- «Гроші ходять за вчителем»;
- учитель сам вирішує, де і як підвищувати кваліфікацію.
МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Де вчителі можуть підвищувати кваліфікацію?
- в Україні;
- за кордоном, крім держави, що визнана державою-агресором чи державою-окупантом.
Форми, за якими можна підвищувати кваліфікацію:
Уряд визначив 10 школярів, які цього року зможуть отримувати стипендію ім. Тараса Шевченка. Проект відповідного указу був ухвалений під час засідання Кабінету Міністрів. Розмір стипендії складає 2 720 грн. Стипендію призначають учням, які мають особливі успіхи у вивченні української мови та літератури. За словами міністра освіти Ганни Новосад, стипендії це ще одна можливість підтримати обдарованих дітей. «Звісно, я б хотіла, щоб усі наші стипендії зростали, але навіть зараз це хороша мотивація.
https://osvita.ua/school/69816/
Український парламент ухвалив новий Закон України «Про повну загальну середню освіту». Документ містить низку новацій, однією з яких є необхідність припинення безстрокових трудових договорів з усіма керівниками закладів загальної середньої освіти та педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком та укладення з ними строкових контрактів.
Зокрема, закон містить норму, згідно з якою засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти до 1 липня 2020 року мають припинити дію безстрокових трудових договорів з керівниками закладів освіти та одночасно укласти з ними трудові договори строком на шість років без проведення конкурсу.
З керівниками, які отримують пенсію за віком, трудові договори мають бути укладені строком на один рік.
Український парламент ухвалив новий Закон України «Про повну загальну середню освіту». За відповідне рішення 16 січня проголосували 327 народних депутатів.
Ухвалення нового закону обумовлено потребою в нормативному забезпеченні реформування системи загальної середньої освіти, розпочатого після прийняття в 2017 році закону «Про освіту».
Очікується, що ухвалення документа сприятиме підвищенню якості загальної середньої освіти, розширенню автономії шкіл, формуванню у школярів необхідних для життя компетентностей, розвитку закладів освіти усіх форм власності тощо.
Випускникам закладів вищої освіти, які не мають досвіду педагогічної діяльності та прийматимуться на посаду педагогічного працівника, буде необхідно протягом першого року роботи у школі пройти педагогічну інтернатуру. Відповідна норма міститься у новому законі «Про повну загальну середню освіту», що ухвалений Верховною Радою.
Педагогічна інтернатура у школі передбачатиме заходи, що мають забезпечити здобуття або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності вчителя.
Українцям пропонують пройти навчання у закладах вищої освіти Румунії. Стипендії надаватимуться кандидатам, які пройдуть конкурсний відбір.
Навчання відбуватиметься румунською мовою. Студенти, які не володіють румунською на достатньому рівні, мають пройти підготовчий курс впродовж року. Після цього вони складатимуть мовний іспит на базі вишу або надаватимуть сертифікат підтвердження рівня володіння румунською не нижче В1.
Термін прийому заявок від претендентів – до 16 березня 2020 року.
Усі українські державні та комунальні виші чи наукові установи можуть безкоштовно отримати доступ до повнотекстових публікацій відомого міжнародного видавництва Springer Nature. Передплату за кошти держбюджету забезпечило Міністерство освіти і науки через Державну науково-технічну бібліотеку (ДНТБ). Підключення стартувало сьогодні, 3 січня 2020 року.
Університети та наукові установи, які раніше оформили через ДНТБ доступ до баз даних Scopus або/та Web of science, отримають доступ до Springer Nature автоматично. Ті ж заклади, які не були підключені до Scopus або/та Web of science, мають подати заявку до ДНТБ за цим посиланням.
“Інтеграція наших науковців у світовий дослідницький простір є одним з пріоритетів роботи МОН на найближчі 5 років. Звісно, важливим елементом такої інтеграції є вільний доступ українських вчених до результатів роботи їхніх закордонних колег.
Останні коментарі