Атмосферу школи формують не стіни, а люди”, – усміхається директорка НВК “Гелікон” Дар’я Полтавська.
Ця школа не може дозволити собі сучасний ремонт чи перебудову приміщення. Але тут відчувається душа. Учні багато роблять своїми руками – розмальовують стіни, пишуть мотивувальні написи, роблять плакати та панно, якими прикрашені класи й коридори.
НВК “Гелікон” у 90-ті роки створювали як школу нового типу.
За грецькою міфологією, на горі Гелікон селилися музи (геліконіди) разом з олімпійським богом Аполлоном, покровителем музики, мистецтва й науки. Там, майже на вершині гори, у живописному гаю стояв храм, присвячений божеству та його музам, – місце поетичного й наукового натхнення.
На гербі школи – трикутник, поверненутий вершиною вгору. Він символізує й легендарну античну гору, і спільність дій учителів, батьків та дітей.
Мабуть, сьогодні складно здивувати смисловим неймінгом навіть в освітній сфері, але родзинка цієї школи – що створено її задовго до реформи НУШ, але вже тоді в навчанні тут використовували методики, що сьогодні називають здобутками реформи.
Але є проблеми самообслуговування, що так чи інакше треба вирішувати. Наприклад, зрозуміло, що дуже важко нагодувати учнів у шкільній їдальні за 10-15-хвилинну перерву, якщо за десять хвилин до кінця уроку в ній не з’являться учні-чергові. Шукати рішення цих проблем треба разом з учнями, при цьому необхідно перш за все керуватися принципом добровільності, а не примусу. Ось такі непрості та незвичні правові стосунки та колізії виникають у сучасних стосунках між учителями та учнями, якими не варто нехтувати.